Активізація російських дронів і винищувачів у повітряному просторі ЄС та НАТО
Упродовж останніх місяців зафіксовано значне збільшення повітряних порушень з боку російських дронів та винищувачів у країнах Європейського Союзу і НАТО. Серед постраждалих – Польща, Естонія, Румунія, Данія, Норвегія та Швеція. Загалом підтверджено понад 15 випадків порушення повітряного простору, що ставить Європу перед складним вибором у сфері безпеки.
Нарощування дронових атак та ключові інциденти
- 9 вересня 2025 року – масова атака на польський повітряний простір: близько 20 російських дронів пролітали над країною протягом 7 годин. Військові збили три дрони.
- Розслідування показало, що частина дронів, збитих в Україні, була обладнана 4G-модемами з польськими та литовськими SIM-картами, що свідчить про спроби тестувати телекомунікаційні мережі Європи під час гібридної війни.
- 25 вересня – п’ять російських винищувачів були перехоплені угорськими літаками Gripen поблизу повітряного простору НАТО.
- 13 вересня – дрон проник у повітряний простір Румунії на 50 хвилин під час ударів по українських цілях.
Стратегічна дилема: ескалація чи стриманість?
Політики з ЄС і НАТО зіткнулися з важким вибором між двома підходами:
- Ігнорування або мінімальна реакція може привести до втрати довіри та посилення напруги, адже Росія розглядає це як слабкість і продовжує провокації.
- Активна оборона, наприклад, збиття дронів чи винищувачів, може викликати непередбачувані наслідки та загострити конфлікт.
Французький президент Еммануель Макрон називає ситуацію \”постійним протистоянням\” і найсерйознішою структурною загрозою Європі після тероризму, однак зберігає обережність щодо оголошення стану війни.
Водночас у Європарламенті звучать заклики до створення більш скоординованої оборонної стратегії з належним фінансуванням, а досвід України у дроновій війні визнається корисним для протистояння російській агресії.
Позиція Кремля та європейське сприйняття
Росія офіційно відкидає звинувачення, називаючи випадки порушень повітряного простору випадковими чи помилковими. Натомість європейські офіційні особи вважають ці акти частиною ретельно спланованої стратегії, спрямованої на:
- Перевірку готовності НАТО
- Збір розвідувальних даних
- Підготовку гібридних операцій майбутнього
Розмиття меж між відкритою війною і \”гібридною війною\” змушує європейські столиці переосмислити оборонні підходи та стратегії комунікації з громадськістю.
Можливі шляхи вирішення та подальші кроки
Країни Європи готуються до посилення дипломатичної відповіді на майбутній зустрічі Європейської ради 23 жовтня, під час якої очікується ухвалення нової оборонної стратегії з наданням фінансової підтримки.
Оборонні заходи можуть включати активне збивання дронів, проте загальна стратегія наразі залишається обережною. Окрему увагу приділяють розвитку засобів боротьби з гібридною війною, зокрема:
- Протидія \”тіньовому флоту\” дронів
- Захист кіберінфраструктур
Лідери акцентують на єдності та готовності захищати східний фланг НАТО, уникаючи при цьому панічних настроїв серед населення.
Висновок
Сьогодні Європа стоїть на роздоріжжі між ризиком ескалації конфлікту та необхідністю зберегти свій авторитет і безпеку. Прийняті найближчим часом рішення визначать стратегічний курс континенту на роки вперед і вплинуть на подальшу західну оборонну політику. Запрошуємо слідкувати за розвитком ситуації та підтримувати ініціативи, що сприятимуть зміцненню стабільності та безпеки у Європі.
