Російський план щодо перезапуску Запорізької Атомної Електростанції викликав неабиякі резонанс та занепокоєння не лише в Україні, а й на міжнародній арені. Поданий до Міжнародного агентства з атомної енергії 14 травня 2024 року, цей план включає будівництво великої насосної станції. Цей крок російський уряд намагається представити як необхідність, адже з доступом до води після руйнування Каховської ГЕС виникли серйозні проблеми.
Саме будівництво насосної станції, яке передбачає залучення значних обсягів води з Дніпра — 18 тис. кубометрів на годину, несе певні ризики. Зокрема, Greenpeace акцентує увагу на можливій ядерній небезпеці, яка може перевищити масштаби катастроф у Фукусімі чи Чорнобилі. Запорізька АЕС нині знаходиться в небезпечному стані. Відсутність стабільного електропостачання, дефіцит кваліфікованого персоналу та недостатнє обслуговування систем — це лише частина проблем, які залишаються невирішеними.
Водночас російські окупаційні сили продовжують мілітаризацію як самої станції, так і прилеглих територій, що лише додає напруги. Часті обстріли та блекаути станції підвищують ризик аварій. Політична і економічна складова російських дій вражає своєю цинічністю, оскільки Росія прагне не лише пропагандистської користі, але й економічного прибутку від експлуатації атомної станції.
Занепокоєння та критика російських дій не залишилися без уваги міжнародної спільноти. Міністр енергетики України Герман Галущенко закликав МАГАТЕ до термінових дій, що може запобігти незворотнім наслідкам ядерних загроз. Україна ж прагне повернення станції під свій контроль, оскільки це дозволить краще управляти її безпекою.
Ситуація навколо Запорізької АЕС потребує постійного моніторингу та міжнародної підтримки для запобігання масштабній ядерній катастрофі. Громадськість має залишатися обізнаною та активною, вимагаючи від відповідних організацій рішучих дій для захисту людства від ядерної небезпеки.
