В Дніпропетровській області України сталася трагедія, яка вкотре нагадує про жорстокість війни та її руйнівні наслідки. Одна з головних культурних і освітніх інституцій регіону – ліцей – була повністю знищена внаслідок ворожих обстрілів. Це тільки ускладнює й без того складне життя місцевих жителів, які звикли до надії на краще майбутнє та освіту для своїх дітей.
Окрім ліцею, серйозних пошкоджень зазнали й інші важливі об'єкти, серед яких будинок культури, релігійна установа та адміністративна будівля. Не оминули обстріли і поштове відділення, магазин та місцеве підприємство. Картина суцільного хаосу доповнюється 22 приватними житловими будинками, які були зруйновані або пошкоджені.
Ці атаки є частиною великої хвилі насильства, яка охопила Україну, і вже залишила свій слід на цивільній інфраструктурі – будівлях, що мали б стояти вічно, надійно захищаючи своїх громадян. Особливо гостро цю трагедію відчувають ті, хто опиняється перед необхідністю виживати взимку, коли руйнування значно ускладнює доступ до тепла і світла.
Для багатьох ці слова про знищення та втрати можуть здатися лише черговою новинною заміткою, однак за кожною з них стоять зруйновані долі та спогади. Як пережити такі втрати і як знайти сили для відновлення? Питання, що дедалі частіше постають у пересічних громадян, які навчилися цінувати кожен момент мирного життя.
Війна змушує думати про майбутнє. Наскільки міцно ми готові стояти за свої цінності та право на життя й освіту? Адже те, що сьогодні стерто з лиця землі, може завтра здейснити нове відродження, символізуючи незламність духу українського народу.
