Загострення конфлікту між Україною та Угорщиною
Конфлікт між Україною та Угорщиною досяг нової стадії ескалації та вже охоплює не лише політичну сферу, але й впливає на національну безпеку обох країн. Взаємні звинувачення у шпигунстві спричинили гостру дипломатичну кризу, яка підкреслює глибину проблем у українсько-угорських відносинах.
Деталі звинувачень з обох сторін
Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан заявив про активну діяльність української розвідки на території його країни. За його словами, агенти намагались:
- Впливати на громадську думку в Угорщині;
- Встановлювати контакти з опозиційними політичними силами;
- Здійснювати спостереження за критично важливою інфраструктурою;
- Втручатися у військову політику країни.
Серед головних фігурантів — Роланд Цебер, якого включили до переліку небажаних осіб через підозру у втручанні в оборонну сферу, та Іштван Холло, який перебуває під кримінальним слідством.
У відповідь Служба безпеки України також висунула серйозні обвинувачення. 9 травня 2025 року було виявлено угорську шпигунську мережу на території Закарпаття. Згідно з повідомленнями:
- Угорські агенти збирали дані про стан протиповітряної та наземної оборони регіону;
- Досліджували настрої населення на Закарпатті;
- Аналізували потенційну реакцію на можливе втручання.
Було затримано двох підозрюваних у шпигунстві.
Війна дипломатичних нот
Дипломатичне протистояння між Києвом і Будапештом посилилось після того, як Угорщина вислала двох українських дипломатів. У відповідь Україна вислала угорських представників, що започаткувало новий етап конфлікту.
Віктор Орбан звинувачував Україну у проведенні «координованої інформаційно-психологічної операції», яка нібито спрямована на дискредитацію угорських Збройних сил та маніпуляції щодо громадської думки в питанні підтримки України у війні.
Політичний підтекст і геополітичні наслідки
Історія конфлікту виходить за межі звичайних дипломатичних суперечок. Угорщина вже тривалий час не демонструє активної підтримки європейської інтеграції України, що пояснюється внутрішньополітичним курсом Орбана та історичними особливостями взаємин із Закарпаттям.
Україна розглядає Угорщину як стратегічний ризик на західному кордоні. Нинішні шпигунські інциденти лише посилюють напругу та викликають побоювання щодо можливого впливу на регіональну безпеку.
Закарпатська область залишалася вразливою до дестабілізуючого впливу, особливо в умовах війни з РФ. Зростання угорської активності може створити серйозні проблеми у сфері інформаційної безпеки та національного суверенітету.
Підсумки та подальші виклики
Шпигунський скандал між Україною та Угорщиною викриває глибоку кризу довіри. Це не просто черговий інцидент — мова йде про реальну загрозу національній безпеці і цілісності держави.
Україна, яка перебуває у стані повномасштабної війни з Росією, не може дозволити внутрішній простір для діяльності іноземних розвідок. Водночас Угорщина має визначитись: чи підтримує вона європейські цінності безпеки, чи прагне до тіньових форм співпраці з Москвою.
Ситуація продовжує розвиватись, і її наслідки можуть суттєво вплинути як на двосторонні відносини, так і на регіональну стабільність у Центральній Європі.
