Минулі події в Херсоні викликають змішані почуття – від глибокого болю до неймовірної гордості за силу місцевих жителів. Все розпочалося з того сумнозвісного дня 24 лютого 2022 року, коли Росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну. Місто Херсон швидко стало окупованим, та багато жителів, як-от Костянтин Доценко, приєдналися до територіальної оборони, намагаючись протистояти агресору. Але вже на початку березня російські війська увійшли до Херсона, а в трагічній події в «Бузковому парку» багато учасників оборони було жорстоко вбито.
Жителі Херсона протягом восьми місяців терпляче зносили жахи окупації. За час, коли місто перебувало під контролем загарбників, місцеві зіштовхнулися з безліччю утисків. Костянтин, після розпуску територіальної оборони, приєднався до партизанського руху, що не пройшло безслідно — він зазнав тюремного ув’язнення, тортур і залякувань з боку російських та співробітників ФСБ. Попри все, містяни продовжували боротьбу, організовуючи протести та влаштовуючи підриви, що демонструвало їхню нескореність.
Листопад 2022 став для Херсона символом свободи, адже саме тоді українські сили відновили контроль над містом. На жаль, окупанти, відступаючи, залишили по собі руїни — знищені мости, вежі зв’язку та стратегічні підприємства. Проте, звільнення викликало хвилю радості серед жителів, які зустрічали українських військових з емоціями й слізьми щастя.
Післязвільненські дні для Херсона не стали легкою прогулянкою. Місто постійно піддається артилерійським та авіаційним обстрілам, які лише збільшують число цивільних жертв і пошкоджень інфраструктури. Разом із тим, руйнування Каховської ГЕС спричинило значні паводки у червні 2023 року, додаючи до загальних страждань.
Міжнародні спільноти з огидою свідчать про численні порушення прав людини під час окупації. Пролилося надто багато крові, зафіксовано випадки тортур, незаконних затримань і зґвалтувань. Сьогодні Херсон, попри скорботні відчуття щодо втрат, демонструє вражаючу стійкість та готовність до відбудови. Місцеві жителі, як ніколи, об'єднуються та святкують кожну можливість для відновлення життя, не опускаючи рук навіть у найважчі часи.
