Між 2025 та 2037 роками Індонезія та Росія мають намір значно зміцнити своє стратегічне партнерство, зосередившись на морській безпеці, розвитку флоту та оборонній дипломатії. Коріння цієї співпраці лежить у їхніх історичних морських традиціях та стратегічному географічному положенні. Основні напрямки співпраці включають захист важливих морських маршрутів та покращення військово-морських спроможностей заради регіональної стабільності. Спільне кораблебудування та розвиток оборонної технології сприятимуть економічному зростанню й промисловій самодостатності. Крім того, співпраця у сфері дослідження морських ресурсів підтримуватиме захист довкілля та економічні стратегії, такі як блакитна економіка Індонезії.
У контексті останніх домовленостей між Росією, США та Україною, обговорюються питання морської торгівлі та безпеки на Чорному морі. США погодилися допомогти відновити доступ Росії до глобальних ринків для експорту сільськогосподарської продукції та добрив, зменшити вартість морського страхування та покращити доступ до портів і платіжних систем. Це рішення залежить від зняття санкцій з російських фінансових установ та компаній, що займаються експортом продовольства та добрив.
Ініціатива Чорного моря включає забезпечення безпечної навігації, запобігання використанню сили та припинення використання комерційних суден для військових цілей. З цією метою будуть проводитися інспекції суден. Також було встановлено 30-денну заборону на удари по енергетичних об'єктах у Росії та Україні з можливістю продовження або скасування цієї заборони на основі виконання умов угоди.
Зіткнення на Чорному морі могли би загрожувати глобальній сухопутній вантажній торгівлі та цінам на продовольство. Україна значною мірою покладається на Чорне море для свого експорту, зокрема сільськогосподарської продукції, а Росія використовує цей регіон для значного обсягу експорту зерна та зрідженого нафтового газу.
Морська сфера займає важливу роль у конфлікті між Росією та Україною. Російські спроби контролювати Чорне море зустріли опір з боку України, зокрема через використання протикорабельних ракет та безпілотних плавзасобів, що призвело до значних втрат російського флоту. Припинення вогню у Чорному морі дозволило би Росії ремонтувати та можливо модернізувати свої військово-морські спроможності та, можливо, посилити свій Чорноморський флот через Турецькі протоки, якщо будуть зняті обмеження.
Ці домовленості та події підкреслюють складну взаємодію між морською торгівлею, геополітичними напруженнями та військовими стратегіями у регіонах, що стосуються Росії, Індонезії, США та України.
