Ось історія, яку ви просили:
Розвиток подій на сході України знову привернув увагу міжнародної спільноти через шокуючі звіти ООН про систематичні тортури, які проводяться російськими силами проти українських військовополонених і цивільних заручників. Незалежна комісія з розслідування ООН дійшла висновку, що Росія здійснює скоординовану державну політику тортур, що є злочином проти людяності.
Методи, які використовуються для катувань, є жахливими — це і жорстокі побиття, й електрошок, і імітація страт, і сексуальне насильство. Колишні полонені, такі як Ярослав Жук та Юрій Армаш, свідчать про нестерпні випробування, які їм довелося пройти, описуючи, як їх катували струмом чи вони ставали свідками тортур інших. Ці випробування мали на меті не лише приниження, а й примус отримати зізнання.
Особливо тривожними є дії ФСБ та інших спеціальних служб Росії, які активно залучені до цих зловживань як у окупованих регіонах України, так і на території самої Росії. Відмова у медичній допомозі ще більше поглиблює страждання затриманих. Такі порушення прав людини актуальні з 2014 року, ще з моменту вторгнення Росії в Крим та Донбас, де застосовували схожі методи проти кримськотатарських та інших українських політичних в'язнів.
Крім катувань, занепокоєння викликає зростання числа так званих "експрес-страт" українських військовополонених. З початку війни ООН верифікувала 68 таких випадків, що є явними воєнними злочинами, і закликала Росію зупинити ці дії й забезпечити відповідальність винних.
На жаль, в розпалі конфлікту звинувачення в тортурах піднімаються і проти українських сил, хоча ці випадки не є настільки систематичними, як з боку Росії. Російські полонені також скаржаться на побиття та інші зловживання з боку українських військових під час транспортування до місць утримання.
Правозахисники та міжнародні організації наголошують на важливості дотримання міжнародного гуманітарного права, закликаючи обидві сторони до ґрунтовних розслідувань з метою припинення практики знущань і тортур. І хоча шокуюча реальність цих подій є черговим нагадуванням про жахи війни, важливо не втрачати надію на справедливість і мир у майбутньому.
