Російський "тіньовий флот" танкерів, як повідомляє українська розвідка, відіграє значну роль у обході міжнародних санкцій. Цей флот складається із понад 580 морських суден, включно з танкерами, які спеціалізуються на транспортуванні санкційної нафти, зброї та вкраденої продукції з України, уникаючи обмеження[1][2][3].
Зазвичай ці танкери старі та погано обслуговуються, але працюють під складними структурами власності та зареєстровані під зручними прапорами, щоб приховати їхнє істинне походження[1][2][3]. Це дозволяє генерувати мільярди доларів прибутків для Росії та Ірану, які продають нафту переважно Китаю та Індії[1][2]. Втім, погане технічне обслуговування цих суден може стати причиною екологічних катастроф, що ставить під загрозу безпеку навколишнього середовища та економіки прибережних країн[1][2][3].
Діяльність капітанів тіньового флоту також викликає багато запитань. Вони часто вимикають системи AIS (Автоматичну Ідентифікаційну Систему) і LRIT (Систему Довгострокового Ідентифікування та Відстеження), використовують спуфінг та підробляють журнали маршрутів, щоб приховати походження та призначення вантажу[2][3]. Це дозволяє Росії уникати санкцій, накладених понад 30 країнами, створюючи ризик екологічних катастроф[2][3].
Міжнародна спільнота активно реагує на ці порушення. Країни ЄС, Швейцарія, Велика Британія та США вже запровадили санкції проти таких танкерів і компаній через порушення нафтового ембарго та цінових обмежень на російську нафту[1][2][3]. Переходять до обговорення потенційного захоплення російських танкерів у Балтійському морі[2].
Капітани цих суден володіють важливою інформацією про власників, технічний стан, вантажі та їхню вартість. Вони, як командири на кораблі, мають владу, але все ж обирають брати участь у незаконних діях[2][3]. Українська розвідка оприлюднила дані про 89 капітанів і 45 кораблів, підкреслюючи важливість їхньої відповідальності і необхідність санкцій проти крюїнгових компаній, які їх наймають[2][3].
Також ці танкери обслуговують великі російські проекти, такі як "Сахалін-1", "Сахалін-2", "Варандей", "Приразломне" та "Ямал СПГ"[1][2]. Багато з них раніше належали російським компаніям, таким як Совкомфлот, але були передані афільованим компаніям у закордонні юрисдикції, щоб уникнути санкцій[1].
Висновок, тіньовий флот Росії є важливим елементом у боротьбі з міжнародними санкціями. Він не тільки генерує прибуток, але й створює значні екологічні та економічні ризики. Щоб протидіяти такій діяльності, міжнародні зусилля спрямовані на впровадження більш жорстких санкцій і правових заходів. Важливо залишатися поінформованими та підтримувати ці ініціативи для захисту глобальної екологічної безпеки.
