Вже майже тисяча днів минуло від початку вторгнення Росії в Україну, яке розпочалося 24 лютого 2022 року, перетворивши його на найбільший конфлікт у Європі з часів Другої світової війни. У той час як світ уважно спостерігає за розвитком подій через соціальні мережі, нація переживає незбагненні втрати та породження гуманітарної й психологічної кризи.
Якщо придивитися, можна побачити, що за сухими цифрами та стрічками новин стоять глибокі особисті трагедії. Сотні тисяч загиблих, понад 14 мільйонів людей втратили свої домівки, а ще більша кількість українців бореться з травмами, які залишать слід на все життя. Сьогодні кожен українець має історію про втрачений дім або друга, проживаючи в умовах постійних повітряних тривог, бомбосховищ та несподіваних відключень електроенергії.
З наближенням зимових холодів українці готуються до найскладніших випробувань, коли температура може впасти нижче -20°C. Європейський Союз активно підтримує Україну, допомагаючи ремонтувати будівлі, відновлювати електропостачання та забезпечувати укриття для переміщених осіб. Особливо загрозливою ситуація залишається в районах біля лінії фронту, де мешканці часто залишаються без найнеобхідніших благ як вода чи тепло.
Водночас важливо пам’ятати про найменших — українських дітей. Майже 600 молодих життів вже обірвалися, і понад 1,600 зазнали поранень. Майже половина всіх дітей страждає від симптомів посттравматичного стресового розладу. ЄС робить усе можливе, щоб підтримати ці покоління, відновлюючи школи та надаючи психологічну допомогу.
Російські збройні сили не раз здіймали обурення світу своїм нехтуванням міжнародного гуманітарного права. Повідомлення про систематичні атаки на критичну інфраструктуру та дії, спрямовані на цивільних, нагадують жахіття, які здавалися можливими лише в книгах історії.
І хоча українські війська демонструють стійкість та мужність у боротьбі, на горизонті є тривоги стосовно ослаблення міжнародної підтримки. Майбутнє військової допомоги, особливо зі США, залишається під питанням, що викликає неспокій щодо можливих компромісів з Кремлем.
Фронт тримається, а надія на праведний мир живе в серцях українців. Але десятки тисяч життя вже втрачено, а ще мільйони залишаться з ранами — фізичними і емоційними. Тепер, як ніколи, світ має стояти поруч, підтримуючи Україну в її прагненні до свободи та гідності, яке такою дорогою ціною виборюється день за днем.
