З моменту, коли 24 лютого 2022 року Росія розпочала широкомасштабне вторгнення в Україну, ситуація перетворилася у тривалий збройний конфлікт на кількох фронтах. Ця агресія, що стала найбільшим нападом на європейську країну з часів Другої світової війни, спричинила серію військових кампаній з різних напрямків.
На північному фронті російські війська намагалися оточити Київ з заходу та сходу, йдучи з території Білорусі. На сході атаки були спрямовані на Харків та Суми. Південно-східний фронт відзначився наступом на Луганськ, Донецьк і Маріуполь з Донецької та Луганської областей, а також з Криму. На півдні російські сили рухалися з окупованого Криму та Ростовської області у бік Одеси і Маріуполя.
Початковий план Росії швидко взяти під контроль ключові території провалився. Особливо значущими були невдачі навколо Києва, де завдяки сильному українському спротиву і використанню західної зброї, ворога вдалося зупинити. Українські захисники змогли утримати позиції і навіть відбити атаки біля Сум і Харкова.
Станом на жовтень 2024 року конфлікт триває, з акцентами на сході України. У Харківській області російські війська намагаються відтіснити українські сили назад до кордону з Бєлгородською областю, з метою підходу до Харкова. У Луганській області йде боротьба за захоплення рештків території: Росія робить малозначущі прориви на схід від Куп’янська. У Донецькій області ціллю залишається захоплення всієї області, з незначними успіхами північніше Часового Яра і на південному сході Покровська.
На південному напрямку активних змін фронту в гострому напрямку до Херсона не спостерігається. Водночас триває інтенсивне використання російських ракетних та дронових атак по військових та цивільних об’єктах України.
Україна, отримуючи значну міжнародну підтримку, зокрема постачання зброї від західних партнерів, продовжує стійко відбивати атаки й вести контратаки. Завдяки стратегічному плануванню і спеціальним підрозділам, українські війська вдаються до ефективних стримуючих операцій, зокрема навколо ключових міст як Київ і Харків.
Таким чином, вторгнення Росії втратило швидкий темп, якого планувалося досягти спочатку, перетворившись на тривалу кампанію, де український супротив залишається міцним і стійким завдяки національному духу і міжнародній підтримці.
