На початку лютого 2025 року Міністр фінансів США, Скотт Бессент, представив Україні проєкт угоди, що передбачав створення фонду в $500 мільярдів в обмін на доступ до українських мінеральних ресурсів, включаючи рідкоземельні метали. Президент Володимир Зеленський висловив бажання якомога швидше ознайомитися з деталями документа, що привернуло увагу до цієї ініціативи.
До 14 лютого українська сторона реформувала проєкт меморандуму про партнерство та передала його американській стороні. Однак під час Мюнхенської конференції з безпеки Зеленський зазначив, що угода ще не підписана, оскільки її існуюча версія не забезпечує захисту інтересів України. Це викликало цікавість: чому така значна пропозиція ще не знайшла підтримки на найвищому рівні?
Під час переговорів виокремилися основні елементи угоди. Вона передбачає створення фонду в $500 мільярдів з доступом до українських мінеральних багатств, таких як нафта, газ і рідкоземельні метали. Однак нова версія угоди вимагає 100% володіння з боку США, розглядаючи її як суто комерційну угоду, без включення безпекових гарантій. Це спричинило дискусії щодо доцільності умов та захисту національних інтересів України.
Незважаючи на тривалі переговори, остаточна угода ще не підписана. Українські посадовці наполягають, що вдалося забезпечити більш вигідні умови, що сприятиме зміцненню відносин з США і поліпшенню перспектив у післявоєнний час. Президент США Дональд Трамп назвав угоду значним зобов’язанням з боку Вашингтона і закликав Україну оперативніше прийняти рішення, адже під керівництвом Зеленського вже три тижні результату немає.
Ця угода є частиною ширшої стратегії підвищення рівня відносин між США та Україною, особливо в контексті триваючого конфлікту та інтеграції до європейських і євроатлантичних структур. Крім того, США вбачають у цій угоді можливість забезпечення доступу до критично важливих рідкоземельних металів, які мають велике значення для технологічних та промислових застосувань.
Таким чином, хоча в переговорах досягнуто значного прогресу, остаточна угода залишається непідписаною через необхідність врахування українських інтересів. Важливо не тільки забезпечити вигідні умови, але й подолати виклики у форматі партнерства, що допоможе зміцнити міжнародний вплив України. Чи вдасться досягти консенсусу, покаже час.
Цікаво, як швидко Україні вдасться знайти компроміс у цій важливій угоді для національних інтересів.
Чи справді вигідно повністю віддавати ресурси США без належних гарантій для України? Це ризиковано.
Надзвичайно важливо, щоб Україна отримала справедливі умови, адже це визначить її майбутнє в глобальному контексті.
Сподіваюся, Україна зможе захистити свої інтереси та отримати вигідні умови для співпраці зі США.