Використання безпілотних літальних апаратів у війні між Україною та Росією
У сучасній війні безпілотні літальні апарати (БПЛА) стали важливою складовою збройних конфліктів, і війна між Україною та Росією не стала винятком. Хоча обидві сторони активно використовують дрони, стратегія та масштаб застосування значно відрізняються.
- Росія застосовує масовані атаки з великою кількістю безпілотників «Шахед»;
- Україна активно вдосконалює власне виробництво і посилює систему протиповітряної оборони (ППО).
Тенденції використання безпілотників і артилерії
Основні тенденції у використанні безпілотників і артилерійських боєприпасів демонструють приблизний баланс за кількістю запущених дронів між Україною і Росією, проте бойова ефективність і масштаб застосування суттєво різняться.
У 2025 році Росія різко збільшила кількість атак безпілотниками «Шахед» і їх варіантами, застосувавши понад 44 тисячі апаратів за кілька місяців — у чотири рази більше, ніж уся кількість за 2024 рік.
Масовані атаки створюють безпрецедентний тиск на українську систему ППО, що змушена збивати близько 64% атакуючих дронів. Втім, частина апаратів проникає через оборону, завдаючи шкоду і жертви серед мирного населення.
Українське виробництво та вдосконалення ударних систем
Україна активно нарощує власне виробництво безпілотників, що підвищує ефективність нанесення ударів. Завдяки новим технологіям до цілей долітає до 20% дронів, порівняно з 7-8% раніше.
Таким чином, Україна не тільки постійно вдосконалює систему ППО, але й збільшує бойову ефективність власних ударних систем. Цей баланс є ключовим для стійкості оборони, оскільки масовані атаки Росії можуть виснажити ресурси українських військових без постійної адаптації.
Перевага Росії в артилерійській потужності
Незважаючи на успіхи України з безпілотниками, найбільшою перевагою Росії залишається артилерійська потужність. За кількістю застосованих артилерійських боєприпасів і ракет агресор перевищує Україну приблизно вдвічі.
Росія активно використовує ракети, ударні дрони та керовані бомби, що дозволяє проводити щоденні масовані обстріли українських позицій. Високий масштаб і інтенсивність артилерійських ударів створюють серйозні виклики для української оборони і цивільного населення.
Стратегічний баланс і подальші перспективи
Стратегія Росії базується на тактиці виснаження через масовані атаки дронами, що змушують Україну витрачати дорогі ресурси на їх перехоплення. Українська відповідь полягає в нарощуванні власних технологій і постійному удосконаленні систем ППО, щоб зберегти контроль над повітрям і стримати агресора.
Таким чином, хоча чисельність безпілотників на полі бою приблизно однакова, ключова перевага Росії у артилерії та ракетних ударах залишається вирішальним чинником.
Українське військо активно адаптується, посилюючи власне виробництво і розвиваючи технології для компенсації цієї різниці. Ця боротьба технологій та стратегій триває, і багато залежить від здатності України зберігати інноваційність та витривалість.
Заключення
Якщо вас цікавить подальший розвиток бойових технологій та українська відповідь на сучасні виклики, слідкуйте за оновленнями й аналітикою. Розуміння того, як інновації змінюють баланс сил, допоможе краще усвідомити, що визначає майбутнє конфлікту.
