Українська армія з’ясовує свої стратегічні можливості на Курському напрямку вже не вперше. Лише за останні тижні вони зуміли виконати кілька блискучих маневрів, які, схоже, стають невід'ємною частиною їхніх успішних тактик. У центрі польоту уяви – історія про те, як їм вдалося оточити російський штурмовий загін, відступивши зі своїх позицій на вигідніше підвищення.
Цей відступ зі сторінки книги про стратегічні мистецтва дозволив українцям використовувати свої засоби ураження з максимальною користю. Завдяки мінірованим підходам та FPV дронам розрахунок був точним, російська техніка знищувалася наочно, немов у грі. Одночасно з цим українські сили ізолювали невеликі російські групи піхоти, залишаючи їх без підтримки та провізії.
За цими перипетіями ховається ще одна важлива деталь — знищення критично важливих об'єктів російської інфраструктури. Під ударом опинилися й мости через річку Сейм у Курській області, які до цього слугували важливими ланками постачання російських військ. Завдяки цьому українці ускладнили можливість підкріплення російських оточених груп.
На спроби прориву російські військові відповіли кількома атаками на Новоіванівку, але українська оборона показала, що тактику й фортецю новітні засоби не зломиш. Механізовані хвилі, відправлені на прорив, лишилися з розгромленою технікою і великими втратами в живій силі.
Не менш важливу роль в цій історії грає українська авіація, яка не лише підтримує бойові підрозділи з повітря, а й руйнує стратегічні об'єкти, що зв'язують території під контролем України та Росії. Це зокрема пояснює успіхи на декількох напрямах, включаючи оборону Покровська. Росіяни стикнулися із ситуацією, коли їхній фронтальний наступ вимагав обхідних шляхів.
Загалом, ці події є яскравим прикладом того, як українські військові, завдяки майстерній стратегії, змушують російські сили переосмислити свій підхід. Постійний натиск і високі витрати з боку Росії свідчать, що українська армія більш ніж готова не тільки захищатися, але й вести активні наступальні дії. Це нова глава у книзі українського опору, що клеїться на фронті та переписує військову історію.
