Після масованих атак Росії українська енергосистема опинилася на межі кризи. Понад 200 ракет і майже стільки ж дронів стали цілями, завданими по енергетичній інфраструктурі країни. Ці удари завдали катастрофічних збитків, залишивши без дії всі теплові електростанції. Неможливо обійти увагою той факт, що сьогодні в Україні не діє жодна теплова електростанція.
Наслідки потужних обстрілів відчуваються по всій країні: від Харківської до Львівської областей, постраждали ключові електростанції, зокрема Харківська ТЕС-5, яка потрапила під атаку 22 березня. Проблеми у функціонуванні енергетичної інфраструктури набули масштабів, з якими складно впоратися швидко, включаючи пошкодження підстанцій в п'яти регіонах.
Однак, попри глибокі втрати, Україна не здається. Українські енергетики, докладаючи максимум зусиль, вже працюють над відновленням зруйнованих об'єктів. Завданням є відновити всі пошкоджені генеруючі потужності, включаючи ті, що зазнали удару в атаці 22 березня. Водночас зменшення вироблення електроенергії теплостанціями означає, що роль гідроелектростанцій стає важливішою, незважаючи на те, що їх частка в загальному виробництві знизилася до 5% через загальне навантаження на систему.
Сьогодні українська енергетика перебуває в стані відновлення після чергових атак, що вкотре висвітлює постійні виклики й невтомну боротьбу за енергетичну незалежність. Але, як свідчить досвід останніх років, українці не звикли здаватися, і труднощі не раз демонстрували, наскільки вправно ми навчилися їх долати. Чи готові ми до нових викликів у цій сфері? Відповідь на це питання залежить від мужності та витримки українців, а головне — від їхньої невтомної здатності до відродження.
