Цікаво, як непросто іноді досягнути консенсусу, навіть коли питання надзвичайно важливе для суспільства. Нещодавно Верховна Рада України відхилила урядовий законопроект, покликаний вирішити зловживання у сфері трудових відносин. Біда в тому, що він міг суттєво покращити становище українських працівників, захищаючи їх права.
Цей законопроект базувався на впровадженні принципу презумпції трудових відносин. Тобто, якщо дві особи працюють разом і дотримуються певних критеріїв, їх відносини вважаються трудовими, незалежно від типу укладеного контракту. Принцип, начебто, чіткий, але у залі засідань виникли свої думки.
Проект закону визначав сім ключових показників, які свідчили про наявність трудових відносин. Серед них була й особиста виконання робіт за певною кваліфікацією, контроль з боку роботодавця, систематична виплата зарплати, а також забезпечення робочих умов. Якщо виявлено чотири або більше критеріїв, вважалось, що відносини відповідають трудовим.
Метою закону було протидіяти таким зловживанням, як використання цивільно-правових угод замість трудових договорів. Часто такі практики позбавляють працівників соціальних гарантій — від оплачуваних відпусток до лікарняних. Багато хто сподівався, що новий закон покладе цьому край. Проте, Рада його відхилила.
На жаль, навіть альтернативний законопроект не зміг здобути достатню підтримку — лише 203 народні депутати проголосували "за". Це черговий раз підсвітило труднощі, з якими стикається Україна у боротьбі за трудові права.
Відсутність такої регуляції лише поглиблює ситуацію з зловживаннями, дозволяючи й далі використовувати цивільно-правові договори для маніпуляцій. Українці залишаються без належного захисту від експлуатації. Чи зміниться щось найближчим часом? Чи знайдеться спосіб, щоб у майбутньому такі законопроекти знову не залишилися "за бортом"? Питання, як і декілька тисяч працівників, залишаються без відповідей.
