Зміни у командуванні російської армії: відставка генерала Салюкова
15 травня 2025 року відбулися суттєві зміни у верхівці командування російських Сухопутних військ: президент РФ Володимир Путін відправив у відставку генерала Олега Салюкова. Ця подія активно обговорюється як у військових колах, так і в інформаційному середовищі, адже Салюков тривалий час був ключовою фігурою війни Росії проти України.
Причини звільнення генерала Салюкова
Генерал Олег Салюков з січня 2023 року обіймав посаду заступника командувача Об’єднаного угрупування військ, що діяло в зоні окупації України. До цього він очолював Сухопутні війська РФ — тобто входив у найвищу командну ланку російської армії. Його безпосереднє залучення до планування військових операцій зробило Салюкова символом російської агресії.
Проте за час його керівництва Росія не досягла . Україна продовжує звільняти території, демонструючи ефективну оборону та впроваджуючи сучасне технологічне озброєння. Такий хід бойових дій дедалі більше дискредитував Салюкова як воєначальника.
Відставка: наслідок провалу чи сигнал змін?
Відставка такого високопосадового військового, як Салюков, не може бути випадковістю. Це, ймовірно, реакція Кремля на невдалі військові результати та відсутність обіцяних «швидких перемог». Цей крок слугує сигналом для внутрішнього кола еліт і спробою заспокоїти суспільну думку.
Цікавим є і зв’язок сім’ї Салюкова з інформаційною політикою держави. Його невістка керує компанією, яка організовує патріотичні заходи в РФ, фактично займається військовою пропагандою. Така тісна взаємодія між бізнесом і політикою ослаблює ефективність армії, адже рішення часто приймаються не на основі профільної компетентності, а з огляду на лояльність до режиму.
Що очікує російське військове командування?
Хоча ім’я нового керівника Сухопутних військ РФ наразі невідоме, очевидно одне — російська армія переживає глибоку системну кризу. Заміна генералів виглядає як спроба врятувати репутацію армії, не усуваючи стратегічні недоліки:
- Низька мотивація серед російських військових;
- Високий рівень втрат;
- Помилки у плануванні операцій;
- Недовіра до командного складу;
- Інформаційні провали і невідповідність реальності заяв Кремля.
Ці зміни в лавах керівництва ще раз підкреслюють: російська армія шукає вихід із глухого кута не через стратегічний перегляд війни, а шляхом жертвування генералами.
Чому українцям важливо слідкувати за подібними подіями?
Подібні кадрові перестановки — не лише внутрішня справа Росії. Вони є індикатором слабкості та хаосу в стані агресора. Для української аудиторії це дає розуміння того, як і де РФ втрачає ініціативу, хто під тиском змінює позицію, і наскільки ефективні наші оборонні дії.
Українська медійна свідомість повинна залишатися пильною, аналізуючи події за лінією фронту. Це дозволяє не лише інформувати суспільство, а й формувати стратегії протидії ворогу.



