Українські десантники вкотре продемонстрували свою хоробрість і професіоналізм, захопивши значну кількість російських солдат на Курській ділянці фронту. Яскравим прикладом успішної операції стали дії 16 січня, коли нашим військам вдалося взяти в полон 27 російських військовослужбовців. Ці полонені представляли різноманітні підрозділи російської армії — моторизовані стрілецькі частини, морська піхота, військово-повітряні сили. Серед них були не лише росіяни, але й жителі тимчасово окупованого Севастополя.
На день раніше, 15 січня, бійці полку "Азов" захопили 23 російських солдат у напрямку Торецька. Ці військові добровільно здалися, були знайдені в підвалах під час штурмів. Незабаром, 5 лютого, українські десантники на Курській ділянці знову відзначилися, взявши в полон 21 російського військовослужбовця.
Захоплені росіяни часто були недостатньо підготовлені та слабко оснащені. Серед них були колишні ув’язнені, примушені воювати, яким наказано не здаватися в полон і навіть видавали гранати для самознищення. Проте більшість з них вирішила здатися, рятуючи своє життя. Українські сили надають негайну медичну допомогу пораненим полоненим.
Історія 15 січня не закінчилася тільки захопленням росіян. Того ж дня відбувся обмін полоненими, у результаті якого в Україну повернулися 25 військових і цивільних. Серед них були важкопоранені захисники та цивільний, незаконно утримуваний у Київській області.
Командир полку "Азов", Денис Прокопенко, акцентував на важливості захоплення російських солдат для збільшення обмінного фонду, що дозволяє повертати українських полонених. Незважаючи на жорстоке поводження з українськими бранцями з боку російської сторони, українські війська дотримуються законів та звичаїв ведення війни, відстоюючи пріоритет повернення своїх побратимів.
Російські полонені поділилися інформацією про знижену мораль війська та тактику дезінформації, яку використовують їхні командири, що покинули солдат під час боїв. Їх переконували, начебто українці вже переможені, ставлячи їх у безвихідне становище.
Ці події ще раз підкреслили важливість витримки, людяності та стратегічного мислення українських військовослужбовців у боротьбі за свої землі.
Сміливість українських десантників вражає! Важливо підтримувати наших героїв і повертати всіх полонених додому.
Ці дані можуть бути перебільшені. Навіщо наголошувати на полонених, якщо реальна ситуація може бути зовсім інша?
Вражаюча операція! Професіоналізм наших військових заслуговує на підтримку та визнання за їхню хоробрість.
Честь і слава нашим захисникам! Важливо пам’ятати про гуманність навіть під час війни та боротьби за справедливість.