Європейський механізм коригування вуглецевого кордону (CBAM) — це складний політичний інструмент, що суттєво вплине як на країни ЄС, так і на інші, зокрема на Україну. Введення CBAM задумано з метою збалансування цін за викиди вуглецю між імпортованою та місцевою продукцією в ЄС, що допоможе запобігти "викидному витоку", коли компанії можуть переходити на виробництво з високими вуглецевими витратами в країнах з менш жорсткими кліматичними політиками.
Перехідний період передбачає, що з 2023 до 2025 року імпортери повинні звітувати про викиди парникових газів у їхньому імпорті. Це є підготовчою фазою для збору даних та удосконалення методології. З 2026 року імпортери повинні будуть купувати сертифікати CBAM, які відповідатимуть викидам вуглецю в їхньому імпорті. Ціна цих сертифікатів базуватиметься на середньому аукціонному рівні дозволів ЄС. Якщо вже було сплачено карбонову ціну за виробництво товарів, сума може бути врахована в сертифікатах.
На першому етапі CBAM охоплює імпорт вуглецево-інтенсивних товарів, таких як цемент, сталь, алюміній, добрива, електрика та водень. Очікується розширення на інші товари, як-от папір, скло та хімікати.
Для України ці нововведення можуть стати серйозним викликом. За прогнозами, до 2030 року країна може втратити до 6,4% свого ВВП, зменшити обсяги експорту на 6,3%, особливо на 9,8% зменшивши експорт до ЄС, що може призвести до втрати понад 116 тисяч робочих місць. Особливо постраждає металургійна галузь, яка є значним експортним сектором України.
Українські експерти, зважаючи на війну, закликають ЄС до відстрочення впровадження CBAM, посилаючись на обставини непереборної сили. У законодавстві ЄС передбачена можливість подібних винятків у надзвичайних ситуаціях.
CBAM піддається критиці за потенційне використання як механізму захисту для виробників ЄС, а не лише як політики, спрямованої на кліматичне врегулювання. Деякі вважають, що це може створити два різні ланцюги постачання, один — "чистий" для країн з системами торгівлі викидами, і інший — "брудний" для бідніших країн.
Запровадження CBAM спонукало інші країни, такі як Велика Британія та США, до розгляду подібних механізмів, що може призвести до глобального тренду в коригуванні вуглецевих кордонів. Важливо, що CBAM спроектовано таким чином, щоб не порушувати правила СОТ.
CBAM — це політика, що прагне вирівняти умови для виробників ЄС і не-ЄС шляхом ціноутворення на вуглецеві викиди в імпорті. Втім, вона створює значні економічні ризики для країн, таких як Україна, що залежить від експорту до ЄС, та піднімає питання про протекціонізм і порушення глобальних ланцюгів постачання.
