Механізм CBAM та його вплив на Україну з 2026 року
З 1 січня 2026 року у Європейському Союзі запроваджено механізм CBAM (Carbon Border Adjustment Mechanism) — вуглецеве мито на імпорт продукції з високим вмістом вуглецю. Нововведення зачіпає такі ключові галузі, як металургія, цементна промисловість, виробництво алюмінію, добрив, електроенергії та водню.
Україна, попри складну економічну ситуацію та війну, не отримала винятків чи відстрочок щодо впровадження CBAM. Це є особливо критичним, враховуючи, що країна є одним із найбільших експортерів металургійної продукції до ЄС. Зокрема, експорт чавуну та сталі складає понад 12% українського експорту до ЄС і близько 2% ВВП.
Вплив CBAM на металургійний сектор України
Вплив CBAM на українську металургію вже відчутний:
- За 10 місяців 2025 року ЄС отримав 81% готової металопродукції з України.
- Металургійний експорт забезпечує 40–50% від загального виробництва металургії в країні.
- Чорна металургія формує понад 7% ВВП України у 2024 році, враховуючи весь ланцюг поставок.
Суть механізму — введення сертифікатів на викиди CO₂, які для українських виробників збільшують собівартість продукції приблизно на 100–110 євро за тонну. Приклади найбільших гравців, таких як «АрселорМіттал Кривий Ріг» та «Метінвест», вже відчувають тиск внаслідок CBAM, що знижує конкурентоспроможність продукції на європейському ринку.
Прогнози та економічні наслідки для України
Аналітики GMK Center прогнозують значні втрати для української металургії:
- Збиток сектору до 2030 року — близько $1,6 млрд.
- Втрати експорту за період 2026–2030 років можуть становити $4,7 млрд.
- Втрати інвестицій — орієнтовно $2,7 млрд.
- Скорочення податкових надходжень — приблизно $1,3 млрд через зниження активності підприємств.
Через високу вуглецеву інтенсивність вуглецеве мито робить нерентабельним експорт цементу, добрив, чавуну і сортового прокату. Це загрожує 6–8% усіх українських поставок до ЄС — близько $25 млрд.
Різні оцінки впливу CBAM на Україну
Єврокомісія зберігає позицію, що наслідки CBAM для України будуть обмеженими. Однак українські експерти та аналітики вважають це оцінювання далекою від реальності, зазначаючи уразливість економіки через високу залежність від європейського ринку.
Вони наполягають на необхідності:
- Переговорів із ЄС щодо відстрочки або коригування умов впровадження CBAM.
- Консолідації зусиль для мінімізації негативних наслідків.
Що робити українським підприємствам?
Для адаптації до нових умов українським компаніям слід:
- Готуватися до зростання витрат та шукати шляхи їх оптимізації.
- Інвестувати в екологічні технології та впроваджувати енергоефективні рішення.
- Шукати нові ринки збуту поза межами ЄС.
- Посилювати екологічний напрямок у виробництві.
Висновок
Механізм CBAM створює суттєві виклики, які можуть призвести до реальних економічних втрат для України, якщо не вживати відповідних заходів. Державним органам, підприємствам і експертам необхідно об’єднати зусилля для:
- Лобіювання підтримки на міжнародному рівні.
- Мінімізації негативних наслідків.
- Стратегічної адаптації до нових норм.
Цей виклик є одним із ключових моментів для майбутнього української економіки та її експортного потенціалу. Важливо не ігнорувати вплив CBAM, а працювати над удосконаленням виробництва та підвищенням конкурентоспроможності.
