Впровадження європейського механізму кордонного вуглецевого коригування, також відомого як СВАМ (екологічне мито), може стати серйозним випробуванням для української сталевої промисловості та економіки в цілому. Уже від 1 січня 2026 року цей податок почне застосовуватися до товарів, які експортуються до Європейського Союзу з усього світу. Це примусить Україну шукати шляхи модернізації економіки та збереження конкурентоспроможності на ринку.
Як вплине СВАМ на українську економіку?
Очікується, що впровадження СВАМ викличе значні економічні втрати для України, потенційно сягнувши до 6% від її валового внутрішнього продукту. Це може поставити під загрозу виживання українських експортно орієнтованих галузей, зокрема сталеву. Сталевий сектор нині є важливою складовою українського експорту, і такі зміни можуть мати серйозні наслідки для національного доходу.
Необхідність відстрочки втілення СВАМ
У зв'язку з потенційними втратами, українські металургійні виробники закликають відкласти впровадження СВАМ. Воєнні дії на території України ускладнюють можливість залучення інвестицій у капіталомісткі проекти, необхідні для модернізації виробництва. Стандартний період від рішення про модернізацію до його реалізації займає від трьох до чотирьох років, чого явно недостатньо для підготовки до нових вимог.
Постраждалі галузі
Вплив СВАМ не обмежується сталевою промисловістю. Окрім сталі, від податку постраждають галузі з виробництва добрив, електроенергії, водню, цементу тощо. З часом вартість сертифікатів СВАМ буде зростати, що стане додатковим тягарем для українських виробників.
Адвокація за відстрочення
Керівники галузей, як-от операційний директор Групи «Метінвест» Олександр Міроненко та генеральний директор Центру з екології та нових технологій Владислав Антіпов, активно виступають за відстрочку впровадження СВАМ. Вони вважають, що Україна має скористатися положенням про форс-мажорні обставини для переговорів про відстрочку, враховуючи незвичайні умови воєнного стану.
Таким чином, СВАМ представляє серйозний виклик для економічної стабільності та промислової конкурентоспроможності України, особливо у сталевій галузі. Вкрай важливо, щоб українська держава та промисловість спільно працювали над відтермінуванням впровадження податку, що надасть час на модернізацію та адаптацію до нових умов.
