Вторгнення Росії в Україну, яке розпочалося 24 лютого 2022 року, стало однією з найсерйозніших криз у сучасній Європі. Хоча військові сили почали накопичуватися поблизу українського кордону ще в 2021 році, рішення почати вторгнення було прийняте Володимиром Путіним та його найближчим оточенням.
Саме вторгнення стало сумним днем для світу. О 3:40 ранку за місцевим часом російські війська розпочали повномасштабний наступ, намагаючись «демілітаризувати» та «денацифікувати» Україну, що насправді було лише приводами для початку війни. Путін звинуватив українську владу у неонацизмі та нібито розвитку ядерної зброї, хоча справжньою метою була окупація українських територій.
Наступ відбувався одночасно з різних напрямках: через Росію, Білорусь та тимчасово окупований Крим. Першими цілями були стратегічно важливі області: Харків, Херсон, Чернігів, Суми, а також столиця України — Київ. Інтенсивні ракетні та авіаційні удари завдавалися по військових і цивільних об'єктах, що призвело до численних жертв та масштабних руйнувань.
Українські сили виявилися витривалими та змогли зупинити російський наступ на Київ, змусивши ворога відступити в квітні з північних регіонів країни. Водночас, російські війська захопили частини Запорізької і Херсонської областей, але українські контратаки у вересні дозволили відвоювати більшу частину Харківщини та згодом звільнити Херсон.
Цивільні втрати за час конфлікту були значними — понад 8,500 мирних жителів загинули, більше 14,000 отримали поранення. Російські спроби анексії захоплених частин зустріли засудження з боку міжнародної спільноти, що призвело до численних санкцій з боку Заходу.
Рішення про вторгнення Путін прийняв під впливом як геополітичних, так і особистих мотивів. Зокрема, він прагнув помсти за розправу над його союзником Віктором Медведчуком та вбачав у стратегічному відступі США з Афганістану зменшення впливу Заходу.
Ця війна стала жахливим нагадуванням про те, наскільки вразливим може виявитися мирний світ у боротьбі за владу і територіальні амбіції. Історія, зітканая з людських трагедій і героїзму, змушує задуматись про справжню ціну війни та її наслідки для майбутнього.
Ця війна показує, як легко мир може бути зруйнований амбіціями однієї людини. Сумно і страшно!
Ці події не були спонтанними, Україна сама провокувала конфлікт, підриваючи стабільність у регіоні.
Вірність українського народу та їхня спроможність боротися нагадують нам про справжню ціну свободи та незалежності.
Вторгнення стало тестом для світового порядку, і міжнародна спільнота повинна об’єднатися заради справедливості та миру.
Ця війна показала, наскільки важливо об’єднуватися для захисту миру та свободи в сучасному світі.