Російська система ППО С-400: реалії та виклики в Криму
Розглядаючи сучасний етап конфлікту в Криму, важко обійти увагою російську систему протиповітряної оборони С-400 "Тріумф". Ця система, що відзначається своїми можливостями в теорії, покликана замінити старші С-300 для боротьби із стратегічними і тактичними літаками, а також з балістичними та крилатими ракетами у складних умовах радіоелектронної боротьби. Проте, наскільки вона ефективна на практиці?
Російська стратегія чітко виявляє своє прагнення зробити Крим військовою базою, і саме в цьому контексті використовуються С-400. Перші дивізіони розміщено в Криму ще у 2017 році на позиціях поряд із Феодосією, а згодом — поблизу мису Фіолент у Севастополі. Така система ППО здатна контролювати усе повітряне простір півострову і значних частин Чорного моря.
Попри це, реальні показники роботи С-400 викликають чимало запитань. Випадки невдач при перехопленні сучасних загроз, таких як дрони і крилаті ракети, свідчать про обмеження системи. Так, російська пропаганда змушена визнати втрати, які свідчать про вдалі удари ізраїльської авіації та американої ракетної техніки.
Це ставить під сумнів не лише ефективність системи, але й здатність Росії утримувати контроль над Кримом. Українські сили вже знищили щонайменше дві системи С-400 на території півострова, що підтверджує недостатність захисту без супроводу інших систем, таких як "Панцир-С1" або "Тор". В результаті, російські сили виявилися вразливими: координати знищених систем часто передаються місцевими партізанами, що допомагає вдалому враженню цілей.
Це все говорить про серйозні виклики для російської військової стратегії в Криму, яка спрямована не тільки на оборону, але й на демонстрацію сили перед НАТО та Україною. Незважаючи на амбіції, реальні результати військового використання С-400 свідчать про те, що шлях до тотального контролю за повітряним простором ще довгий і сповнений випробувань.
