Українські діти, які знаходяться під окупацією або депортовані на територію Росії, стикаються з важкими соціальними та психологічними випробуваннями. Це розповідь про їхнє виживання та боротьбу за збереження своєї ідентичності, мови та культури в умовах, коли їх змушують не лише забути рідний дім, але й прийняти чужинські цінності.
Багатьох із цих дітей відправляють до Росії або так званих "рекреаційних таборів", які більше нагадують заклади для примусової асиміляції. Тут їм не просто нав'язують нову культуру – їм постійно наголошують, що вони покинуті, що рідна земля вже не їхня. Мене завжди вражають історії сміливості таких дітей. Вони живуть немов у двох світах: в одному – боротьба за право бути українцем, у іншому – небезпека підкоритися і втратити себе.
На окупованих територіях дітей оточують заборони та насильство. Цей світ сповнений страху: за кожним кутком може чекати наказ говорити російською або наказ реєструватися для служби у російській армії. Батьки, діти яких пов’язані з українськими військовими, є особливо вразливими, завжди під прицілом.
Освіта теж не є гарантією. Багато старшокласників вимушені навчатися таємно, користуючись будь-якою можливістю отримати знання рідною мовою. Російські окупаційні влади намагаються підкорити освітню систему, змушуючи дітей вивчати історію та мову нової держави. Це інтрузивне втручання порушує міжнародні права, включно з правами дітей на освіту рідною мовою.
Проте поміж цим безкомпромісним тиском з’являються історії повернення та спасіння. Деякі діти завдяки допомозі урядових та неурядових організацій змогли повернутися на підконтрольні Україні території. Там вони потрапляють у турботливі руки і починають нове життя, проходячи через реабілітацію і намагаючись знову побудувати власне майбутнє.
Ці факти нагадують нам проте, що навіть в умовах найбільшого напруження діти залишаються одними з найвразливіших членів суспільства, і від нас залежить, як швидко вони отримають допомогу і турботу, на які заслуговують. Зараз, як ніколи раніше, міжнародна спільнота стоїть перед викликом забезпечити їх права і повернути їх домашні посмішки.
