Європейська рада готується до обговорення питання заморожених російських активів 12 березня, що є частиною ширшої теми, пов'язаної з агресією Росії на території України. Цей процес цікавить як фінансових аналітиків, так і політичних експертів, адже загальна вартість заморожених активів сягає близько 260 мільярдів євро, з яких близько 210 мільярдів припадає на Європейський Союз.
Основна маса цих активів, а саме 190 мільярдів євро, зберігається у Бельгії. Це суттєва сума, яка уособлює як капітали Центрального банку Росії, так і кошти осіб, що потрапили під санкції. Приблизно одна третина цих коштів, або понад 60 мільярдів євро, не належать безпосередньо російському державному банку.
Активно обговорюється питання напрямку використання цих заморожених активів. Частина країн ЄС, таких як Польща та балтійські держави, активно підтримують ідею передання цих активів Україні для фінансування відбудови та оборони. Водночас інші країни, зокрема Франція та Німеччина, закликають до обережності, висловлюючи побоювання щодо стабільності фінансової системи та можливих наслідків для міжнародних інвесторів.
Серед юридичних можливостей розглядається використання активів як застави для майбутніх компенсаційних виплат, однак, згоди у межах ЄС поки що не досягнуто. Незважаючи на це, деякі рішення щодо використання доходів від заморожених активів уже реалізуються. Наприклад, у березні 2024 року лідери ЄС погодилися направити доходи від цих активів на підтримку України. Україна вже отримала 3 мільярди євро в рамках цього ініціативи.
Варто зазначити, що реалізація цих планів натрапляє на політичні перепони. Наприклад, Угорщина, відома своєю позицією щодо Росії, може заблокувати рішення про передачу активів Україні. Попереду стоять численні виклики: з одного боку необхідність підтримати Україну, з іншого — зберегти фінансову стабільність і вплив на переговори з Росією.
На горизонті з’являються плани щодо подальшого використання активів. ЄС планує додаткові виплати до Європейського фонду України у 2025 році, а також ведуться обговорення про продовження терміну заморожування активів. Важливо розглядати усі ці заходи у комплексі, враховуючи не лише фінансовий аспект, але й потенційні дипломатичні наслідки. ЄС стоїть перед складним вибором, і майбутні кроки визначатимуть успіх у досягненні цілей підтримки України та збереження стабільності. Час покаже, чи стане цей підхід новою віхою у вирішенні міжнародних конфліктів.
