Європейський Союз прийняв рішення про продовження санкцій проти Росії ще на шість місяців. Таке рішення прийнято незважаючи на численні переговори та вимоги з боку Угорщини та Люксембургу, які прагнули виключити російського олігарха Михайла Фрідмана зі списку. Що це означає для ЄС та чому така напруженість виникла саме зараз?
Продовження санкцій проти російських олігархів
ЄС вирішив продовжити санкції проти близько 2,400 російських компаній та фізичних осіб до 15 вересня 2025 року. Це рішення було прийнято 14 березня 2025 року, фактично в останній можливий момент, оскільки попередній термін дії закінчувався 15 березня. Продовження санкцій свідчить про послідовність ЄС у міжнародних відносинах, хоча на шляху до цього рішення виникли серйозні перепони.
Угода з Угорщиною: компроміс чи поступки?
Угорщина погрожувала ветувати продовження санкцій, якщо деякі особи, включаючи Фрідмана, не будуть виключені зі списку. Спочатку угорці вимагали вилучення восьми осіб, але зрештою відмовилися від частини своїх вимог. В результаті декілька особистостей таки були виключені з санкційного списку, але не Фрідман. Цікаво, що такі поступки були зроблені саме на вимогу Угорщини.
Правові баталії та економічні наслідки
У квітні 2024 року Суд ЄС постановив, що немає достатніх доказів, які б пов’язували Фрідмана з Путіним, що привело до його тимчасового виключення зі списку санкцій. Однак, це рішення було оскаржено, і в підсумку Фрідман залишився під санкціями. Це рішення має значні економічні наслідки, зокрема, замороження приблизно 30% активів Росії в ЄС, що становить близько 60 мільярдів євро.
Післямова
ЄС демонструє єдність і рішучість, підтримуючи санкції проти Росії, попри спроби окремих країн досягти виключень для своїх економічних союзників. Це радше не про перемогу однієї зі сторін, а про довгострокову перспективу і стійкість політики ЄС.
В умовах, коли міжнародні відносини набули загострення, це рішення стало показником того, як ЄС намагається тримати курс на справедливість та рішучість. Хоча певні поступки були сприйняті як компроміс, вони лише підкреслюють складність та важкість переговорів всередині ЄС. Спостерігаючи за цією історією, варто задуматися: наскільки важкою може бути ціна компромісу в світі політичних ігор?
