Європейська Комісія і імпорт американського ЗПГ
Європейська Комісія не бачить ризику енергетичної залежності від США, попри зростання імпорту американського зрідженого природного газу (ЗПГ). Це викликає активні обговорення, оскільки ЄС стрімко збільшує поставки американського ЗПГ у контексті поступової заборони на російський газ.
Кроки ЄС у бік енергетичної незалежності
У січні 2026 року міністри ЄС схвалили план поетапної заборони російського газу до кінця 2027 року. План детально регламентує строки і механізми припинення постачань як по трубопроводу, так і у вигляді ЗПГ. Основні календарні заходи включають:
- 25 квітня 2026 року – заборона короткострокових контрактів на імпорт ЗПГ;
- 17 червня 2026 року – заборона короткострокових контрактів трубопровідного газу;
- 1 січня 2027 року – заборона імпорту ЗПГ за довгостроковими контрактами;
- 30 вересня 2027 року – заборона довгострокових контрактів на трубопровідний газ.
Крім того, введено обов’язок підтверджувати походження газу за 5 днів до поставки, що покращує моніторинг і контроль над поставками.
Чи справді залежність від США безпечна?
Хоча Комісія запевняє, що імпорт американського ЗПГ не створює нової залежності, ця позиція викликає занепокоєння серед експертів і урядів країн ЄС. США наразі забезпечують понад половину імпорту ЗПГ до ЄС, що піднімає питання про концентрацію постачальників.
У зв’язку з цим європейські уряди шукають альтернативні джерела у Катарі, Канаді, Північній Африці та інших регіонах для зниження ризику надмірної залежності від одного суб’єкта.
За словами комісара з енергетики Дана Йоргенсена, це є тривожним сигналом, який підкреслює важливість диверсифікації. Водночас для країн передбачено перехідний період для чинних контрактів, щоб зменшити цінові коливання та ризики на ринку.
Диверсифікація як ключ до стабільності
Кожна країна ЄС має подати план національної диверсифікації до 1 березня 2026 року. Цей план повинен містити:
- аналіз залишкових контрактів із Росією;
- оцінку альтернативних постачальників;
- шляхи створення стійкої, багатосторонньої мережі постачання.
Це свідчить про стратегічний підхід ЄС, який намагається не просто замінити російський газ, а побудувати стійку енергетичну систему.
Наразі близько 15% ЗПГ надходить з Росії, цей показник ЄС планує знизити до нуля до кінця 2027 року. Кремль же заявляє, що це призведе до залежності від дорогого американського газу, проте ефективність стратегії ЄС залежить від успішності реалізації диверсифікації.
Висновок
Заборона російського газу – це водночас виклик і можливість для ЄС. Прийняті кроки демонструють рішучість побудувати енергетичну незалежність, але заміна одного постачальника іншим не вирішує проблему.
Для досягнення цілей країни мають активно впроваджувати стратегії диверсифікації, шукати нові джерела енергії та розвивати власні потужності.
Час покаже, наскільки готова Європа до такого переходу, але вже зараз важливо підтримувати інновації та зміцнювати енергетичну безпеку.
Підписуйтесь на оновлення нашого сайту та залишайте свої питання в коментарях, щоб бути в курсі найактуальніших тенденцій і стратегічних рішень у сфері енергетики.
