Європейський Союз продовжує впевнено рухатися у своїй стратегії повної відмови від російського газу, роблячи пріоритетом європейську енергетичну незалежність. За словами президентки ЄС Урсули фон дер Ляєн, поступова відмова від російських енергоресурсів стала абсолютною необхідністю після вторгнення Росії в Україну. Але які реальні досягнення ЄС та з якими труднощами стикається цей амбітний план?
Поки Європа поступово скорочувала імпорт трубопровідного газу з РФ, обсяги російського зрідженого природного газу (LNG), на жаль, навіть зросли. Лише минулого року до середини грудня ЄС придбав 16,5 мільйона тонн LNG з Росії, що вище за попередні показники. Це означає, що хоча Європа й усвідомлює залежність від Москви як політичний ризик, реального розриву ще не сталося.
Особисто мені, як журналісту, імпонує чіткість намірів Євросоюзу у цьому питанні. Урсула фон дер Ляєн вкотре наголосила, що "закриватиме будь-які лазівки", якими Росія може обходити санкції. Це надихає та вселяє довіру. Проте чи достатньо цих заходів для досягнення реальних змін і коли Європа справді зможе повністю відмовитися від енергоресурсів країни-агресора?
Одна з надій на порятунок – активний пошук нових джерел постачання газу та розвиток альтернативних джерел енергії. Новий єврокомісар з питань енергетики Дан Йоргенсен вже пообіцяв опублікувати конкретний план, як ЄС до 2027 року зможе остаточно перейти на безпечні джерела енергії й забути про російське паливо. Серед пріоритетів – LNG із США, технології водневої енергетики, а також масштабні інвестиції у відновлювані джерела.
Окремою важливою історією є Україна, яка стає ключовим партнером Європи в цьому питанні. Президент Зеленський впевнений у найдорожчому ресурсі України – її потенціалі. Країна може посилити енергетичну безпеку ЄС завдяки своїм сховищам газу, котрі здатні прийняти додатково 15 млрд кубометрів палива. Україна планує стати важливим хабом для американського LNG, тим самим активно підтримуючи європейську стратегію диверсифікації постачання.
Не забуваємо й про Норвегію, яка активно долучилася до санкцій проти Росії та суттєво збільшила газові поставки до ЄС. Така солідарність і підтримка партнерів, безперечно, стануть запорукою успіху європейців в амбітній меті досягнення енергетичної незалежності.
Отже, хоча перед Європою постали серйозні виклики, процес повної відмови від газу з РФ є незворотним. І кожен з нас може підтримати власні громади, обираючи чисті форми енергії. Чи готові ви особисто зробити свій внесок задля енергетичної незалежності всієї Європи? Вибір – за нами.
Погоджуюсь, важливо підтримувати енергетичну незалежність Європи та знайти нові джерела енергії. Розвиток альтернатив потрібен!