З початку жовтня 2024 року в польському місті Познань відбулася неочікувана зміна, яка може мати серйозні наслідки для дипломатичних стосунків не лише між Польщею та Росією, а й загалом на регіональному рівні. Польський міністр закордонних справ Радослав Сікорський оголосив про відкликання згоди на функціонування Генерального консульства Росії в Познані, підозрюючи його в участі в диверсійних акціях та шпигунстві, що надто чутливий момент у світлі поточної ситуації.
Ця резонансна подія тісно пов'язана із справою проти 51-річного українця, підозрюваного у спробі підпалу фабрики у Вроцлаві. Польські правоохоронці вважають, що ця акція є лише елементом ширших планів, організованих російськими спецслужбами. Хоча судові органи відхиляють можливість угоди з обвинуваченим через недоліки в її серйозності, справа ще перебуває на перегляді у прокуратурі.
Реакції на закриття російського консульства не забарилися. Польща відчуває себе мішенню для розвідувальної діяльності через свою роль у постачанні зброї Україні, і тому прагне захистити свої національні інтереси. Зі свого боку, Росія відкидає всі звинувачення і бачить цей крок як "ворожий акт", обіцяючи відповідь.
У світлі цих подій Польща висловила готовність передати приміщення консульства Україні, що відображає її підтримку у конфлікті з Росією. Це рішення є частиною ширшої політичної стратегії, яка підкреслює зростання дипломатичної напруги в регіоні.
Якщо дивитися глобально, закриття консульства в Познані — це не просто окремий випадок, а частина великої шахівниці, де Польща та Україна виступають єдиним фронтом проти російського впливу. Цей розвиток подій може мати довготривалі наслідки для всіх залучених сторін.
