Чи задумувались ви коли-небудь, як дитяче малюнкове бачення світу може перетворитися на жахливу реальність дорослих? Війна в Україні, що розпочалася з російського вторгнення, стала реальністю для мільйонів людей, зачіпаючи кожну сферу їхнього життя.
Коли у лютому 2022 року російські війська почали масове зосередження сил біля кордонів України, а також в Криму та на територіях окупованих Росією в Молдові, світ замахнувся у передчутті. Західні аналітики попереджували про це, але, мабуть, не всі вірили в масштабність майбутній катастрофи.
Врешті-решт, 24 лютого президент Росії Володимир Путін оголосив про початок "спеціальної військової операції", що стала приводом для початку повномасштабного вторгнення. Між містами пролито безліч крові, над українською землею нависло нове зло, яке російське командування намагалося приховати за заявками про "денацифікацію" та "демілітаризацію".
Проте українці, зберігаючи дух боротьби, зуміли зупинити наступальні сили у столиці, Києві, відпираючи атаки на території, які були визначені стратегічними для окупантів. Незважаючи на важкі жертви та гуманітарні катастрофи, російська стратегія зазнала краху, занурившись в тінь власних прорахунків.
Як не прикро, війна залишила на нашій землі численні сліди, свідчення злочинів, масові поховання у таких містах, як Ірпінь і Буча. З часом, військова тактика ворога змінилася — замість невдалої спроби захопити Київ, концентрація військових дій перейшла на південні та східні регіони.
До вересня 2022 року, Росія незаконно оголосила про анексію чотирьох областей, що викликало протест у світі та нову хвилю міжнародного тиску. На цьому фоні продовжується мобілізація і зворотні дії в напрямку повернення втрачених територій.
У 2023 році війна підійшла до етапу болючого застою, де обидві сторони несуть важкі втрати. Стратегічні суперечки в Україні тривають. Командувач Валерій Залужний змінив свій пост, дозволивши новому керівництву приймати важкі, проте необхідні рішення для збереження людських життів.
Та, скільки б не тривала ця війна, її вплив на всіх нас буде відчутним ще довго. Більше 100 тисяч українських жертв. Вісім мільйонів біженців. І понад мільйон доларів у гуманітарній допомозі, отриманій Україною від міжнародної спільноти. Це не просто цифри. Це долі людей, які проживуть кожен новий день з надією на мир та майбутнє без нових потрясінь.
Ми продовжуємо боротися, зберігаючи нашу мрію, нашу свободу, наше право вибору. Проте за кожним числом — історія, за кожною звітиною — людська доля. І в наших силах зробити так, щоб ці історії мали щасливе продовження.
