В Україні кількість зниклих безвісти осіб зросла до тривожних масштабів: понад 70 тисяч людей нині вважаються зниклими, згідно зі словами Артура Добросердова, Уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин. Ця страшна статистика включає військових, цивільних, іноземців та осіб без громадянства, які легально проживали в Україні.
Хто входить до числа зниклих безвісти
Більшість зниклих осіб – це військовослужбовці, хоча подробиці розкриття цієї інформації керуються самостійно кожним компонентом Сил безпеки та оборони. Окремою тривогою є зникнення неповнолітніх: у Єдиному реєстрі осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, є дані про 2 740 осіб, які були малолітніми на момент зникнення. Ці справи документуються з моменту їхнього зникнення, навіть якщо ці особи зараз виросли.
Старання у пошуку та ідентифікації
Пошукові операції дозволили знайти понад 12 000 осіб, які або були звільнені з полону, повернуті через обмін, або ідентифіковані серед загиблих. Особливий розділ у реєстрі виділено для невпізнаних тіл, які постійно оновлюються, оскільки нові тіла надходять з передової або після репатріацій.
Міжнародна співпраця
У цій складній ситуації важливою є робота міжнародних організацій. Міжнародна комісія у справах зниклих безвісти (ICMP) та Міжнародна група розслідувань злочинів (ICIG), частина OSINT для України, співпрацюють задля пошуку зниклих дітей. Вони ведуть збір і картографування можливих місць утримання та координують збір інформації від родичів зниклих.
Контекст та наслідки
Кількість зниклих безвісти зростає в геометричній прогресії через ескалацію конфлікту та підвищену свідомість родичів про можливість пошуку, яку надають такі організації, як Міжнародний комітет Червоного Хреста (МКЧХ). Центральне агентство з розшуку МКЧХ зазнало значного росту кількості щомісячних сповіщень, від 1 000 до 5 000, що відображає безпрецедентність ситуації зниклих безвісти у контексті конфлікту між Україною та Росією.
В цілому, ситуація свідчить про розмаїття й складність зусиль, необхідних для обліку і пошуку великої кількості зниклих осіб в Україні, за участі різних національних і міжнародних організацій. Важливо, щоб суспільство й надалі підтримувало ці спільні зусилля і сприяло поверненню зниклих до їхніх родин.
