Україна останніми місяцями зазнала значної хвилі кібератак, які націлені на її критичну інфраструктуру та державні установи. Потрібно зрозуміти, чому кібербезпека стала настільки актуальною темою та як країна реагує на зростаючу загрозу.
Однією з найважливіших атак стала кібератака на онлайн-системи "Укрзалізниці" у березні 2025 року. Хоча вона спричинила тимчасову недоступність послуг онлайн-продажу квитків, операції потягів продовжувалися без затримок. Інший значний інцидент стався в грудні 2024 року, коли російські хакери з команди XakNet атакували державні реєстри України, включаючи реєстр актів цивільного стану та Єдиний державний реєстр юридичних осіб. Відновлення цих сервісів зайняло близько місяця.
Кібератаки на центр обробки даних "Паровий" та численні українські урядові сайти в січні 2022 року також залишили значний слід, постраждали близько 70 урядових сайтів, відновлення яких тривало три дні. Це підкреслює масштаб проблеми, з якою Україна змушена стикатися.
За останні роки кількість таких інцидентів стрімко зросла. У 2024 році CERT-UA відповіла на 4 300 кіберінцидентів, що на 70% більше у порівнянні з 2023 роком. Це викликало необхідність кібербезпекових реформ, щоб протистояти цієї загрозі.
У березні 2025 року Верховна Рада ухвалила закон, що реформує кібербезпекову систему, гармонізуючи її з європейськими стандартами. В рамках Плану відновлення Україна отримує фінансову допомогу від ЄС у розмірі €50 мільярдів, частина якої спрямована на вдосконалення кібербезпеки.
Згідно нового закону, створено національні та секторальні системи реагування на кібератаки, які координуватиме РНБО України. CERT-UA продовжить відігравати ключову роль у розслідуванні кібератак, тоді як Державна служба спеціального зв'язку та захисту інформації (ДССЗІ) встановлюватиме стандарти кібербезпеки та координуватиме обмін інформацією між відомствами.
Незважаючи на позитивні зміни, є і критика. Зокрема, колишній заступник міністра оборони з питань діджиталізації Віталій Дейнего висловлює занепокоєння щодо можливої надмірної влади ДССЗІ на інші державні структури. Цей момент підкреслює важливість дотримання балансу влади і безпеки.
Загалом, впроваджені заходи повинні зміцнити кібербезпеку України в умовах зростаючої загрози, особливо з боку російських кіберзлочинців. Україні ще багато над чим працювати, але ці реформи можуть стати міцним фундаментом для майбутніх досягнень у сфері кібербезпеки. Закликаємо всіх громадян бути пильними і підтримувати обізнаність у питанні кібербезпеки, адже кожен з нас може стати мішенню.
