Зростаюча напруженість у Російсько-Українському конфлікті

File

Останні події в російсько-українському конфлікті продовжують привертати світову увагу. Збільшена активність російських військових у кінці березня та на початку квітня свідчить про зростаючу напруженість на фронті. Більшість наступів росіян відбулися у першій половині квітня. 29 та 30 квітня російські сили спрямували свої атаки у херсонському напрямку, супроводжуючи це розвідкою та місіями пошуку в басейні Дніпра, висадками на островах цієї ріки. Проте вони стикаються з труднощами в евакуації солдат з цих островів і використовують безпілотники для постачання[1].

Щодо безпілотних і авіаційних кампаній, російські сили провели серію ударів дронами проти України в ніч з 29 на 30 квітня, запустивши 108 дронів-ударників і приманок з різних локацій, таких як Курськ, Приморсько-Ахтарськ і окупований мис Чауда в Криму. Основними цілями були міста Дніпро та Харків. Українські сили збили 50 дронів Shahed та інших моделей, а 22 російські дрони-приманки були втрачені, ймовірно, через українське електронне придушення[1].

Станом на 29 квітня 2025 року, російські сили окупують приблизно 112,657 квадратних кілометрів української території, що становить близько 18,7% від загальної площі України. За останні 30 днів росіяни захопили додатково 201 квадратний кілометр. Оцінки втрат з обох сторін варіюються: російські можуть становити від 600,000 до понад 1 мільйона убитих чи поранених, тоді як втрати українців сягають від 400,000 до 700,000[3].

Спеціфічні інциденти також варто відзначити, наприклад, 25 квітня три українські дрони вразили російську РЛС комплексу С-400 поблизу окупованого Саки в Криму. Також була інформація про удари російських дронів на Харківщині та Дніпропетровщині[1].

Цей конфлікт залишається найбільшою і найсмертоноснішою війною в Європі після Другої світової війни, яка розпочалася з вторгнення Росії до України 24 лютого 2022 року. Обговорюються різні мирні плани, в тому числі з боку США, які передбачають визнання деяких територій українськими лише в обмін на поступки окупації, проте українські офіційні особи поки що не висловили згоди з цими пропозиціями[2].

Ці події нагадують нам про термінове значення мирного вирішення та важливість міжнародної підтримки. Ставлячи під сумнів майбутній перебіг подій, ми можемо лише сподіватися, що найближчим часом з’являться нові ініціативи, які наблизять завершення цього затяжного конфлікту. Закликаємо до пильності й солідарності з Україною.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *