Тема, про яку зараз говорить увесь боксерський світ, – реванш між двома гігантами рингу: українцем Олександром Усиком і британцем Тайсоном Ф’юрі. 21 грудня 2024 року в Ріяді, Саудівська Аравія, відбувся довгоочікуваний поєдинок, де на кону стояли світові титули в суперважкій вазі, які належать Усику – WBC, WBA, WBO та IBO.
Повернемося трохи в минуле. Перша зустріч цих боксерів відбулася 18 травня 2024 року також в Ріяді. Тоді Усик переміг роздільним рішенням суддів і став абсолютним чемпіоном світу в суперважкій вазі. Пізніше він відмовився від титулу IBF, який згодом виграв Деніел Дюбуа у поєдинку з Ентоні Джошуа.
Перед боєм на зважуванні вага Усика склала 102,51 кг, тоді як Ф’юрі досяг рекордної маси у своїй кар'єрі – 127,46 кг. Незважаючи на вагову перевагу, яка могла б забезпечити певну фізичну перевагу, Ф’юрі не зміг використати її на повну.
Бій виявився напруженим протягом усіх 12 раундів, але основними козирями Усика були його швидкість і точність. Ф'юрі намагався використовувати свою вагову перевагу, але українець майстерно виходив із небезпеки, використовуючи швидкі комбінації, щоб утримати суперника на відстані. Тайсон отримав кілька попереджень за удари по потилиці, а його стомленість ставала дедалі очевиднішою ближче до кінця бою.
Після фінального гонгу суддівські картки чітко віддавали перевагу Усику – всі троє суддів оцінили перемогу українця з рахунком 116-112. Цей успіх закріпив його титул чемпіона світу у суперважкій вазі.
Після бою тренер Усика, Алі Башир, високо оцінив тактику свого підопічного, підкресливши, що Ф’юрі виглядав розгубленим. Багатьма визнаними особистостями, такими як Майк Тайсон, Леннокс Льюїс, Оскар Де Ла Хойя, перемога Усика була проголошена ще до початку бою, підкреслюючи його боксерський інтелект і швидкість.
Цей реванш став не лише доказом високого рівня майстерності Усика, а і яскравим нагадуванням, що не завжди вагова перевага є вирішальним фактором на рингу. Захистивши свої титули, Усик закріпив своє місце на боксерському Олімпі.
