Уявіть альтернативну історичну реальність: Польський експерт Яцек Бартушек описує, як би виглядала ситуація, якби Росія захопила Київ у лютому 2022 року. За його сценарієм, російські сили досягли б Києва до 28 лютого 2022 року, встановлюючи там проросійський уряд. Почався би процес "очистки" території від так званих "непримиренних українських націоналістів". Це була б картина, що нагадує страшний сон, де місто, яке завжди стояло на передовій боротьби за свободу, стало би центром російського впливу. Президент Зеленський та уряд змушені були б евакуюватися, намагаючись вести боротьбу з еміграції.
Тим часом російські та білоруські сили продовжили б наступ, намагаючись відрізати Україну від потенційної польської допомоги. Російська дипломатія заявила б про формування нового українського уряду та завершення воєнних дій, а також здійснила б ядерний тест, наголошуючи на своїй силі. І хоча це звучить як страшна казка, сьогодення не настільки відрізняється. Реальні події розгортаються з не меншою напруженістю.
Полонені Польщею та іншими країнами шоковані. Польща наполягає на розміщенні ядерних сил США на своїй території, але ця пропозиція відхилена. Натомість, США пропонують Польщі стати притулком для українського уряду у вигнанні, щоб ті могли впливати на ситуацію з Варшави. Гарячка дипломатичних баталій набирає обертів, але військові дії на сході України продовжуються. Українські протиповітряні системи відчайдушно відбивають безліч масованих ракетних атак, які Росія почала на українські міста, завдаючи шкоди інфраструктурі та спричиняючи жертви серед цивільних.
На сьогоднішній день ситуація виглядає доволі похмуро. За оцінками, в Україні розгорнуто близько 500 000 російських військових — більше, ніж у Сполучених Штатах активних військовослужбовців. Конфлікт залишається інтенсивним, з регулярними ракетними обстрілами та продовженням воєнних операцій з обох боків. Виникає логічне запитання: чи може цей безупинний коловорот руйнування зрештою привести до постійного миру, або актуальна історія писатиметься кров’ю ще багато місяців?
Сумно усвідомлювати, як важко боротися за свободу, коли темряви ненависті ще не зникли.
Не можна вірити в сценарії з іншого виміру, важливо оцінювати реальність об’єктивно і сподіватися на мирні рішення.
Ця альтернативна реальність нагадує нам про важливість єдності та підтримки в боротьбі за незалежність України.
Жахливе уявлення про майбутнє, яке може стати реальністю, якщо світ не втрутиться і не підтримає Україну.