Ранок 18 січня 2025 року став трагічним для Київщини та столиці України. Російські сили атакували місто серією вибухів, використовуючи безпілотники "Shahed". Початок обстрілів застав мешканців Києва у глибині сну, під час якого близько 5:00 ранку пролунали перші вибухи. Незабаром, о 5:50 ранку, ворог випустив балістичні ракети, морозивши на хвилину серця суміжних з Києвом регіонів під сиренами повітряної тривоги.
Наші винищувачі проти ракет і дронів працювали злагоджено. Сили ППО збили дві балістичні ракети в межах області, однак не всі загрози вдалося знешкодити. Та все ж, цей ранок став фатальним для трьох осіб: серед них охоронець з ресторану та пара в маршрутному автобусі.
Збитки, завдані атакою, стали лінією виклику для інфраструктури міста. Постраждали виробничі площі, будівлі, авто, вхід до станції метро "Лук’янівська", а перебої водопостачання змусили людей змінювати щоденний уклад. Додатково вагарився життя мешканцям пошкодженими вікнами та пожежами, які спалахнули вже в Шевченківському районі, завдавши нових страхів.
У відповідь на злочин, київська міська та обласна адміністрації закликали жителів не зволікати і укриватися під час тривог. Залишатися спільно у мовчанці, аби не ускладнювати роботу військовим.
Ці удари виявилися частиною ширшої кампанії: російські дрони виявили і над іншими регіонами, зокрема у Запоріжжі, де одна з ракет поцілила в об'єкти інфраструктури, травмуючи людей і створюючи загрозу для життя тих, хто опинився під завалами.
У той час як Міністерство оборони Росії пояснювало напади відповіддю на українські дії на території Бєлгорода, президент України Володимир Зеленський засудив цю агресію і наголосив на важливості глобальної єдності у тиску на країну агресора. Він підкреслив, що разом з загиблими ще щонайменше 10 людей отримали поранення, а доля деяких залишалася невідомою під уламками.
Ці події вкотре стали наглядним доказом тяганини між агресором і захисниками за правду, спокій та життя мешканців України.

Цей жахливий ранок показав, як важливо об’єднуватися і підтримувати одне одного в такі важкі часи.
Ці атаки лише підливають масла у вогонь. Справжня причина конфлікту — агресивна політика з обох боків.
Ці події показують, як важливо залишатися сильними та єдиними перед обличчям небезпеки і викликів.
Ті, хто вижив, потребують нашої підтримки. Ніхто не має бути сам на полі бою, навіть у мирний час.