У 2023 році Китай встановив рекорди у імпорті російської нафти, отримавши 108,5 мільйонів метричних тонн, що еквівалентно приблизно 2,17 мільйонам барелів на добу. Такий різкий приріст пов'язаний з уникненням російської нафти з боку західних країн через тривале протистояння в Україні. Для Росії це означає важливе відкриття нового ринку в Китаї, що стало ключовим для експорту нафти.
Однак, навіть при значному збільшенні обсягів, Росія зазнає фінансових втрат через зниження доходів від експорту нафти. У січні 2023 року Росія втратила близько 8 мільярдів доларів через обмеження цін, встановлені західними державами, а дохід від нафто-газового сектору впав на 45% у першому кварталі 2023 року порівняно з відповідним періодом минулого року.
Близько 80% російського сирого нафтопродукту тепер експортується до Китаю та Індії, що підкреслює зростаючу взаємозалежність між Росією та Китаєм в енергетичному секторі. Ці обсяги експорту підтримуються за рахунок покращеної логістики, зокрема через використання Трансбайкальської залізниці для транспортування вугілля та, можливо, інших ресурсів.
Актуальна геополітична та економічна ситуація вказує на те, що ця тенденція продовжиться. Залежність Китаю від російської нафти та вугілля стала критично важливим елементом енергетичної стратегії держави, в той час як для Росії важливо зберігати такий великий ринок збуту своїх енергоресурсів.
У цілому, ця ситуація відображає ширші геополітичні зрушення та зміни на ринках енергоносіїв, підкреслюючи стратегічні та економічні наслідки зростання імпорту китайської нафтової продукції з Росії.
Зростаюча залежність Китаю від російської нафти свідчить про нові геополітичні тенденції на енергетичних ринках.
Насправді, переорієнтація Росії на Китай може призвести до нових ризиків і нестабільності в енергетичних відносинах.
Збільшення імпорту російської нафти Китаєм демонструє радикальні зміни у світових енергетичних та геополітичних зв’язках.
Китай активізує співпрацю з Росією в енергетиці, що змінює традиційні торгові зв’язки та впливає на ринки.