Британія інвестує в сталеливарну промисловість, але Україні загрожують безліч викликів
Захоплюючий поворот у розвитку британської сталеливарного сектору: уряд Великої Британії заявив про виділення близько 2,5 мільярдів фунтів стерлінгів для зміцнення сталеливарної галузі. Така масштабна інвестиція має на меті захист робочих місць та зменшення впливу на сектор зростаючих енерговитрат, іноземної конкуренції та зменшення інвестування. Сталеливарна промисловість Великої Британії переживає важкі часи, і цей план націлено на стримування її занепаду та забезпечення стабільності й сталого розвитку.
На противагу, в Україні 2025 рік обіцяє стати випробуванням для сталеливарників, адже галузь стикається з низкою серйозних викликів. За прогнозами, виробництво сталі може знизитися на 9,3% до 6,8 мільйона тонн, що спричинено проблемами в ланцюзі поставок, стагнацією внутрішнього попиту та погіршенням умов для експорту. З додаткових труднощів – закриття останньої коксівної шахти в Покровську на Донеччині. Це змусило виробників стали імпортувати коксівне вугілля, що збільшує транспортні витрати і підриває конкурентоспроможність на світових ринках.
Усе це ще більше ускладнюють наслідки війни, які можуть привести до падіння виробництва сталі до 2-3 мільйонів тонн у 2025 році проти 7,5 мільйонів у 2024. З такою тенденцією, втрати можуть складати близько 1% ВВП України. Промисловість також страждає від високих енергетичних витрат, логістичних витрат і тарифів на залізничні перевезення, що робить українську сталь неконкурентною як на внутрішньому, так і на зовнішніх ринках.
Крім того, як частина європейського ринку, Україна зазнає негативного впливу кризових явищ в сталеливарній промисловості ЄС. Падіння споживання сталі у Європейському Союзі й подальше зниження цін на плоскі вироби на 4% у 2025 року автоматично обтяжують українське виробництво.
Однак, попри ці труднощі, існує надія на відновлення сталеливарної галузі України після закінчення війни. Необхідні значні вливання коштів та реформи промислової політики для зниження витрат на виробництво, залучення інвестицій та забезпечення довгострокового сталого розвитку сектора.
Інвестиції Великої Британії можуть стати прикладом для України, але без реформ стабільність галузі не досягнуто.
Попри інвестиції Британії, Україні слід орієнтуватися на власні ресурси і стратегії, а не копіювати чужий досвід.
В Україні необхідно терміново вжити заходів для покращення умов для сталеливарної промисловості, щоб уникнути подальшого спаду.
Сталеливарна галузь України потребує інновацій та нових підходів для подолання сучасних викликів і втрат.