У нещодавніх президентських виборах у Хорватії перший тур не визначив чіткого переможця, що потребує проведення другого туру голосування. Основні моменти:
Чинний Президент Хорватії, Зоран Міланович, вийшов на передову позицію в першому турі, отримавши 49,09% голосів. Однак, цього виявилося недостатньо для перемоги. Міланович відомий своєю антиукраїнською позицією та піддавався критиці за свої позиції, зокрема і проти допомоги Україні.
У зв'язку з тим, що Мілановичу не вдалося досягти необхідної більшості, другий тур президентських виборів відбудеться 12 січня 2024 року. Його головним суперником стане Драган Пріморац. Попередній успіх Мілановича, незважаючи на недостатність для прямої перемоги, відображає його значну базу підтримки. Водночас, його погляди, особливо антиукраїнська та проросійська позиція, викликають суперечки.
Ці вибори стають серйозним випробуванням для політичного ландшафту Хорватії, оскільки виборцям доведеться зважити значення національної та міжнародної політики. І тут маємо важливе питання про те, чи зможе ідеологія й риторика, що йде врозріз із загальноприйнятими європейськими цінностями, здобути підтримку в другому турі? Вибір хорватського народу може стати важливим сигналом для інших країн у регіоні й за його межами.
Отже, другий тур обіцяє бути напруженим, і питання про те, чи зможе Пріморац оскаржити лідерство Мілановича, відкрито. Громадяни Хорватії матимуть можливість визначитися з тим, яким шляхом вони хочуть бачити майбутнє своєї країни.
Чинний президент не може ігнорувати європейські цінності, але його підтримка залишається значною. Чекатимемо другого туру!
Не можна ігнорувати, що Міланович має підтримку народу, попри його контроверсійні погляди. Чи дійсно зміна президента щось змінить?
Вибори в Хорватії підкреслюють важливість зовнішньої політики. Які наслідки це матиме для регіону після другого туру?
Обираючи між Мілановичем і Пріморацом, хорватам доведеться визначитися, яку політику хочуть бачити в майбутньому.