Ситуація в Грузії набула драматичного повороту після парламентських виборів 26 жовтня 2024 року, коли перемога "Грузинської мрії", партії з проросійськими поглядами, викликала хвилю невдоволення. Опозиція, включаючи президента Саломе Зурабішвілі, звинувачує у фальсифікаціях і вимагає нових виборів під наглядом Європи. У столиці та інших містах тисячі людей продовжують виходити на протести, не зважаючи на негоду та жорсткі дії поліції.
Ситуацію загострює насильницька реакція уряду. Поліція використовувала водяні гармати, сльозогінний газ і гумові кулі проти демонстрантів, що призвело до численних випадків побиття, арештів і залякування активістів та журналістів. Більш ніж 300 людей затримано, багато з них змушені підписувати неправдиві свідчення.
Заходи влади викликали засудження з боку міжнародної спільноти. США рішуче засудили насильницькі дії грузинського уряду та попередили про можливість запровадження санкцій. Напруженість посилюють рішення уряду заморозити переговори про інтеграцію до ЄС до 2028 року і відмовитися від подальшого фінансування з Європи, що сприймається як рух у бік Росії. Багато грузинів вважають, що російський вплив на грузинську політику перешкоджає європейській інтеграції країни.
У відповідь на дії уряду кілька грузинських послів в Європі подали у відставку на знак протесту проти відхилення від європейського курсу. Водночас правозахисні організації критикують брутальні дії поліції, які, на їхню думку, межують з катуваннями.
Попри широку критику, прем'єр-міністр Іраклі Кобахідзе покладає відповідальність за насильство на опозицію і дякує поліції за їхні дії, використовуючи риторику, яка нагадує заяви Кремля. Такі заяви викликають ще більше обурення серед населення, яке бачить у цьому загрозу для демократичного шляху розвитку країни.
Ситуація в Грузії залишається напруженою, коли протестувальники продовжують вимагати повернення на шлях європейської інтеграції і нових виборів. Міжнародна спільнота уважно слідкує за розвитком подій, розглядаючи можливість жорстких санкцій проти грузинської влади.
Ситуація в Грузії викликає занепокоєння. Люди мають право на чесні вибори та демократичні свободи.
Чи дійсно “Грузинська мрія” заслуговує на критику? Можливо, опозиція просто боїться втратити вплив у країні.
Грузія стоїть на роздоріжжі: вибір між демократією та авторитаризмом. Люди заслуговують на краще майбутнє та європейську інтеграцію.
Грузини вимагають змін, але влада і далі ігнорує їхні прагнення. Час для справжніх реформ і діалогу!