17 січня 2025 року іранський президент Масуд Пезешкіан прибув до Москви, щоб підписати всеосяжну стратегічну угоду з російським президентом Володимиром Путіним. Ця угода стала кульмінацією довготривалих переговорів та включає 47 статей, які охоплюють усі аспекти двосторонніх відносин, зокрема оборонну та безпекову співпрацю. Зокрема, ця угода викликала занепокоєння серед західних розвідувальних служб, які вбачають у ній намагання Ірану отримати підтримку Москви у розвитку ядерної програми та модернізації військових потужностей.
За інформацією, що просочилася від джерел, Іран прагне здобути допомогу Росії у відновленні систем протиповітряної оборони, які постраждали внаслідок дій Ізраїлю, а також у переозброєнні ліванської групи "Хезболла". Це сприяє зростанню напруження у стосунках між Іраном та західними державами. Більше того, до зустрічі Пезешкіана у Москві, радник верховного лідера Ірану Алі Ларіджані здійснив кілька таємних візитів до Москви, зокрема для обговорення розвитку ядерної програми Ірану та постачання дронів та ракет Росії для використання у війні проти України.
Цікаво, що під час візиту в Кремль президент Пезешкіан змушений був залишити приміщення через запізнення Путіна, але згодом повернувся для підписання угоди. Такий крок підкреслив певні моменти напруження чи непорозуміння між лідерами. Проте, незважаючи на цей інцидент, угоду врешті було підписано, що знаменує стратегічний розвиток відносин між двома країнами.
Ця угода є частиною ширшого контексту посилення союзницьких відносин Росії з іншими країнами, які поділяють антизахідні настрої, зокрема з Північною Кореєю, з якою подібну угоду було укладено в червні 2024 року.роняє ці країни разом на політичній арені, що змушує Захід уважніше стежити за їх подальшими кроками.



Ця угода підкреслює зростаючу стратегічну співпрацю між Іраном і Росією, що викликає тривогу у західних країн.
Насправді, ця угода може сприяти стабільності в регіоні, зменшуючи напруження між Іраном і Західними країнами.
Підписання угоди свідчить про новий етап військової співпраці між Іраном і Росією, загострюючи глобальні геополітичні протиріччя.
Значення цієї угоди виходить за межі двосторонніх відносин, формуючи нові альянси в глобальному контексті.