Іранська криза: дипломатія чи конфронтація

File

Ситуація навколо іранської ядерної програми знову загострюється, а найбільше занепокоєння викликає питання збереження критично важливих запасів збагаченого урану. Під час непрямих переговорів у Маскаті, столиці Омана, американська сторона запропонувала Ірану передати наявний збагачений уран до третьої країни, ймовірно до Росії. Чому це важливо? Бо саме ця пропозиція стала чи не головною перешкодою для досягнення нової домовленості між США та Іраном.

Для Тегерана накопичені за останні чотири роки запаси збагаченого урану – це не просто стратегічний актив. Це "страховий поліс" на випадок повторення ситуації 2018 року, коли американська адміністрація Дональда Трампа вийшла з ядерної угоди, укладеної за часів президента Барака Обами. Саме тому Іран наполягає, щоб ця сировина залишалася в країні під ретельним моніторингом МАГАТЕ.

Зі свого боку США займають жорстку позицію і не приховують своїх намірів. Президент Трамп уже заявив, що для Штатів є неприйнятною ситуація, при якій Іран стане володарем ядерної зброї. Крок назад для Вашингтона неможливий. Трамп навіть прямо пригрозив військовими ударами проти іранських ядерних об'єктів, якщо дипломатичні спроби не принесуть бажаних результатів. Відносини перебувають вкрай близько до межі, і будь-яке загострення може призвести до серйозних наслідків не лише в регіоні, але й у світі в цілому.

Наступний – можливо, вирішальний – раунд переговорів заплановано на 19 квітня в Римі. Вибір Італії як майданчика для перемовин не випадковий. Це скоріше політичний жест президента Трампа, особливо, що під час Великодніх свят у Римі одночасно перебуватиме віцепрезидент США Джей Ді Венс. Чи стане це новим приводом для прориву в переговорах або навпаки – підкреслить їхню складність і напруженість?

Головне питання зараз звучить просто: чи вдасться знайти компроміс до того, як погрози переростуть у реальні дії? Відповідь надасть уже найближчий тиждень, проте ставки дуже високі. Ірану потрібне економічне полегшення, а США – гарантії безпеки. Чи можливий такий компроміс без взаємної довіри, яка серйозно похитнулася після попередньої відмови Білим домом від JCPOA у 2018 році? Спостерігаємо уважно.

2 коментарі до “Іранська криза: дипломатія чи конфронтація

  1. Ситуація дійсно напружена, і компроміс між Іраном і США виглядає дедалі ускладненішим. Тривожні часи!

  2. Ситуація дійсно напружена, і шанси на досягнення компромісу виглядають вельми сумнівними без взаємної довіри.

Залишити коментар до Олексій Скасувати коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *