Колишня міністерка закордонних справ Австрії Карін Кнайсль останніми роками стала предметом обговорення через свої тісні зв'язки з Росією та значні зміни у своєму житті. Народившись у 1965 році у Відні, Кнайсль здобула освіту в Університеті Відня і працювала міністром закордонних справ Австрії з 2017 по 2019 рік, представляючи крайню праву Партію свободи Австрії, яка виступала за покращення відносин із Росією.
Проте, під час свого перебування на посаді Кнайсль зіткнулася з критикою за зв'язки з російськими інтересами. Цю критику особливо посилило її членство в раді директорів російської держаної нафтової компанії "Роснефть" на тлі конфлікту між Росією та Україною. У 2018 році вона запросила президента Росії Володимира Путіна на своє весілля, і ця подія привернула значну увагу медіа.
У 2020 році Кнайсль виїхала з Австрії через погрози, пов'язані з її зв'язками з Росією. Спочатку вона розглядала можливість переїзду до Лівану, але врешті-решт оселилася в Росії завдяки підтримці знайомих.
На сьогодні Кнайсль постійно проживає в Росії, у селі Петрушово Рязанської області. Вона орендувала там будинок та планує збудувати власне житло. Незважаючи на переїзд, вона заявила, що не буде отримувати російське громадянство, оскільки вважає, що кожен має мати лише одне громадянство.
Карін Кнайсль також продовжує свою професійну діяльність у Росії. Вона була призначена керівником центру Г.О.Р.К.І в Санкт-Петербурзькому державному університеті, що займається геополітичними питаннями, пов'язаними з розвитком Росії. Окрім цього, вона продовжує викладати, писати та вивчати мови.
До своїх нинішніх посад Кнайсль брала участь у раді директорів "Роснефти" з 2021 до травня 2022 року, коли вона подала у відставку. Її участь у "Роснефти" особливо суперечлива через санкції ЄС проти компанії після повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Вона також писала колонки для російського державного каналу RT, що теж перебуває під санкціями ЄС.
Рішення Кнайсль залишити Австрію та її подальші дії в Росії відзначені її сильними зв'язками з російськими інтересами та публічними заявами, що підтримують її нове життя в Росії, яку вона описує як "справді вільну країну".
Цікава історія, але важко зрозуміти, як можна так тісно пов’язуватися з Росією.
Цілком незрозуміло, чому Кнайсль обрала Росію як новий дім, адже там ігнорують права людини.
Вражає, як змінюється життя людей під час політичних криз. Чи дійсно це “вільний вибір”?
Кнайсль яскраво демонструє, як особисті погляди можуть впливати на державну політику та міжнародні відносини.