Криза безпеки в небі Європи

Чи відчуваєте ви кризу впевненості через порушення повітряного простору в Східній Європі? Події 25 грудня 2024 року стали ще одним свідченням напруження, яке охопило регіон. Російська крилата ракета перелетіла через Польщу, Білорусь, а тепер і через Молдову та Румунію, залишаючи за собою тривожний слід. Що це — провокація чи проста випадковість? Настороженості додає той факт, що подібні випадки не є рідкістю.

Молдова, яка планує відмежуватись від угод Співдружності Незалежних Держав до кінця 2024 року, чітко стоїть на проєвропейському курсі. Президент Майя Санду не стримує своєї обуреності діями Москви, називаючи використання зими як зброї проти України «жорстокими та неприйнятними». За її словами, потрапляння ракет у повітряний простір країни — це не лише порушення суверенітету, але й акт агресії, що потребує негайної реакції міжнародної спільноти.

Румунія, яка через національні закони не має права збивати російські дрони, також не залишається осторонь. Все більше країн у Східній Європі звертаються до НАТО по допомогу, намагаючись заручитись підтримкою альянсу у захисті свого неба. Чи готові вони піти далі в цих запитах, щоб гарантувати безпеку своїх громадян?

Військовий аналітик Денис Попович характеризує польоти російських ракет як провокацію. З його слів, це може бути частиною ширшої стратегії Кремля, спрямованої на розгойдування і без того нестабільної ситуації у регіоні. Але чи виправдані ці кроки, якщо в підсумку лише підштовхують сусідні країни ближче до Європи?

Ці порушення знову піднімають питання про майбутнє безпеки в регіоні. Народи Молдови та Румунії дивляться на свої уряди, очікуючи рішучих дій та відповідей, які захистять їх від зовнішніх загроз. Чи є це шансом для змін у міжнародній політиці, або ж лишень тимчасовою кризою? Тільки час покаже, як саме подолає цей виклик Європа.