Масова мобілізація на окупованих територіях

Росія розпочала першу масову мобілізацію мешканців тимчасово окупованих територій України, охоплюючи регіони Донецької, Луганської, Запорізької, Херсонської областей та Криму. Уявіть собі, що бути там тепер означає жити в постійній загрозі примусового залучення до лав армії. Ця кампанія – частина масштабної стратегії, метою якої є здобуття принаймні 150 тисяч новобранців, причому значна частина з них мусить прийти з окупованих регіонів.

Історія має гіркий присмак повторення, адже це не перша хвиля мобілізації. Минулого року восени Росія вже намагалася поповнити свої ряди, обіцяючи, що новобранців не відправлятимуть на бойові дії. Проте такі обіцянки лишаються під серйозним питанням. А зараз окупаційні адміністрації навіть вимагають від підприємств реєструвати своїх співробітників у військових комендатурах, що є грубим порушенням Женевських конвенцій.

Центр національного спротиву наполегливо застерігає населення від ризиків примусової мобілізації, адже Росія розглядає українців як "гарматне м'ясо" у своїй агресії. Станом на початок року близько 7 тисяч жителів цих територій підписали контракти з окупаційними силами. Уявіть, скільки громадян стали заручниками ситуації, не маючи можливості змінити обставини.

Перші групи мобілізованих з Маріуполя, Волновахи та окупованої частини Запорізької області вже змушені були піти на службу 16 листопада 2024 року. Здається, що все це ніби лабіринт, з якого немає виходу. Тим часом такі дії Росії викликають значні законні та етичні питання. Інститут вивчення війни вважає цю мобілізацію незаконною, оскільки вона зачіпає українську молодь в окупованих регіонах.

Це суттєва ескалація у спробах Росії використати ресурси та населення окупованих територій у своїй безжальній війні. Що це означає для тих, хто застряг в цій ситуації, для їхніх родин і для всієї України? Це питання, яке повинно хвилювати всіх нас.