У Словаччині спалахнули масові антиурядові протести, що розпочалися в січні 2025 року і були спрямовані проти політики та дій прем'єр-міністра Роберта Фіцо. Ці протести стали відгуком на кілька ключових факторів, зокрема на його сприйняття як проросійського політика та нещодавній візит до Москви у грудні 2024 року. Під час цього візиту Фіцо зустрічався з президентом Росії Володимиром Путіним для обговорення поставок газу, що відбулося перед припиненням транзиту російського газу через Україну. Цей крок викликав жорстку критику з боку словацької опозиції та суспільства, які бачили в ньому схиляння до російських інтересів, а не до Європейського Союзу та НАТО.
Протести привернули увагу великої кількості людей з різних кінців країни, з оцінками, що в них взяли участь щонайменше 100 тисяч осіб. Найбільше зібрання відбулося в столиці Братиславі, де на площі Свободи зібралося близько 60 тисяч людей. Інші значні протести пройшли в містах Кошице, Банська Бистриця, Пряшив та Трнава, серед інших.
Учасники протестів вимагали відставки Фіцо, скандуючи гасла на кшталт "Словаччина – це Європа", "Досить Фіцо" та "Відставка". Вони також несли прапори Словаччини та Європейського Союзу як символи свого бажання зберегти європейський курс країни і продовжувати дотримуватися політики НАТО.
Міжнародна спільнота підтримала протестувальників, зокрема президент України Володимир Зеленський висловив солідарність зі словацьким народом, заявивши: "Братислава – не Москва. Словаччина – це Європа".
Відповідаючи на протести, Фіцо звинуватив Україну в кібератаці на національну страхову компанію Словаччини, що категорично спростувало українське Міністерство закордонних справ. Він також стверджував, що існують плани державного перевороту із залученням зовнішніх структур та словацької опозиції, які, за його словами, намагаються дестабілізувати країну.
Протести були організовані кількома групами, включаючи ініціативу "Мир Україні", у співпраці з опозиційними політичними партіями. Ці групи наголошували на своєму супротиві проти "співпраці" Фіцо з Росією та прихильності до європейської Словаччини.
Ситуація в Словаччині відображає глибоке невдоволення громадськості політикою прем'єр-міністра Фіцо, зокрема його ймовірним співробітництвом з Росією, і сильне бажання зберегти зобов'язання країни перед європейськими та натовськими структурами.
Ситуація в Словаччині свідчить про зростаючий протест щодо неприпустимої політики Фіцо та його схиляння до Росії.
Протести сфальсифіковані опозицією, яка не враховує реальні інтереси Словаччини в складній міжнародній ситуації.
Словацький народ демонструє прагнення до європейських цінностей і відстоює своє право на незалежну політику.
Масові протести в Словаччині висвітлюють бажання народу до європейської інтеграції та відмови від проросійського курсу.