Мистецтво поза політикою чи солідарність

У ситуації, яка викликала гостру дискусію в українському суспільстві, Угорська державна опера заявила про намір провести концерт російської оперної зірки Анни Нетребко, попри прохання українського посла Федора Шандора скасувати цей захід.

Федір Шандор, український амбасадор, звернувся до директора опери з відкритим листом, закликаючи переглянути рішення щодо виступу через російське походження співачки та ситуацію агресії Росії проти України.

Втім, відповідь директора Угорської опери Сильвестра Оковача була однозначною: "Художники — не політики або військові, їхнім завданням є творити добро". Він зазначив, що ці квитки стали найдорожчими за всю 141-річну історію театру, доводячи, наскільки велика зацікавленість публіки до виступу Нетребко.

Оковач наголосив, що Угорщина не є стороною конфлікту і не бажає брати на себе роль небажаного судді в цьому важкому питанні. Він зазначив, що в колективі театру працюють представники різних національностей — українці, росіяни та угорці, демонструючи таким чином відкритість та культурне різноманіття.

Для багатьох українців ця позиція здається спірною, адже саме через війну, розв'язану Росією, мільйони людей були змушені покинути домівки, а культурні діячі по всьому світу вдаються до бойкотів і протестів проти російських артистів, що підтримують або виправдовують агресію країни-агресора.

У цьому контексті постає важливе питання: де саме проходить межа між мистецтвом, культурою і політикою? Чи маємо ми право відділяти артиста від його країни та її дій в часи війни? І як саме повинні реагувати культурні інституції світу, коли йдеться про війну, життя тисяч невинних людей та етичні принципи?

Ця ситуація є приводом замислитись кожному з нас. Що ви думаєте з цього приводу? Слід простягати руку через мистецтво чи все ж таки існують моменти, коли музика має замовкнути на знак солідарності та співчуття?