В останньому часі напружені стосунки між США та Панамою набули нового виміру через суперечливі заяви та вимоги Дональда Трампа щодо Панамського каналу. Трамп заявляє, що угоди навколо каналу "повністю порушені", і тепер ним керує Китай. Це для нього неприпустимо, і якщо поточні умови використання каналу не будуть змінені, США можуть висунути вимогу щодо повернення контролю над каналом.
Ці побоювання Трамп висловлює не вперше. Ще у 2003 році він висловлював незадоволення тодішніми договорами під час свого візиту до Панами. У 2018 році розпочалася юридична суперечка між Trump Organization та панамським готелем, що додало напруги у стосунки з панамською владою.
Крім того, Трамп скаржиться на надмірні збори для американських кораблів, що проходять через канал, посилаючись на порушення угоди Torrijos-Carter. Однак експерти кажуть, що ці звинувачення не підкріплені доказами. Панамська управлінська адміністрація каналу встановлює збори на основі розміру та типу судна, і ці ставки універсальні для усіх кораблів, незалежно від їхньої національності.
Окремо Трамп висловлює занепокоєність щодо китайського впливу на канал. Китайські компанії, такі як Hutchinson Whampoa, управляють портами на обох кінцях каналу, проте не самим каналом. Китайська активність полягає в управлінні портами та будівництві інфраструктури, що піднімає питання потенційного військового та економічного тиску. Однак обсяг їх участі в каналові здебільшого комерційний і не означає оперативний контроль над каналом.
Панамський президент Хосе Рауль Муліно категорично відкинув вимоги Трампа, наголошуючи, що канал був і залишиться під панамським контролем, як це було визначено договором 1977 року, що був повністю впроваджений до 1999 року. Муліно також порушив це питання в ООН, підкреслюючи, що погрози США суперечать Хартії ООН.
Експерти вбачають у заявах Трампа можливе повернення до Монро доктрини, що розглядає Західну півкулю як сферу впливу США. Китай скористався з заяв Трампа, позиціонуючи себе як партнера, що поважає суверенітет Панами, на противагу агресивності з боку США.
Очікується, що США вдасться до дипломатичних зусиль для вирішення цих питань. Держсекретар США Марко Рубіо планує відвідати Центральну Америку, включаючи Панаму, для обговорення претензій та можливих шляхів для співробітництва, що може включати переговори щодо зборів за транзит та нових інвестиційних можливостей для американських компаній. Це розвивається на тлі ширших геополітичних напружень і триваючої конкуренції за вплив у західній півкулі.



Ситуація навколо Панамського каналу вказує на зростаюче напруження між США і Китаєм у регіоні.
Заяви Трампа про контроль над каналом виглядають як спроба відвернути увагу від внутрішніх проблем США.
Конфлікт навколо Панамського каналу підкреслює важливість геополітичних інтересів і зобов’язань міжнародної спільноти.
Суперечки щодо Панамського каналу демонструють, як історичні угоди можуть впливати на сучасні політичні відносини.
Спірні вимоги Трампа щодо Панамського каналу підсилюють геополітичну напруженість, загрожуючи стабільності в регіоні.