Іранська ядерна угода: Нові виклики та минулі досягнення
У 2015 році світ став свідком підписання важливого документа, здатного вплинути на безпеку не лише Близького Сходу, а й всього світу — Спільного всеосяжного плану дій (JCPOA). Ця угода мала на меті втихомирити можливість Ірану розвивати ядерну зброю, наклавши суворі обмеження на його ядерну програму.
Іран погодився значно скоротити запаси збагаченого урану та демонтувати більшість своїх центрифуг. Таким чином, залишилися лише 5000 IR-1 центрифуг на об’єкті в Натанзі, що унеможливило виробництво ядерної зброї. Фордовський об’єкт мав бути перепрофільований на дослідницькі цілі, а важководний реактор в Араку перетворено у безпечніший формат. Угода також передбачала ретельний моніторинг з боку МАГАТЕ протягом 25 років.
Після виходу США з угоди у 2018 році Іран почав зменшувати свою відповідність до JCPOA, а в 2020 році оголосив про намір відмовитися від усіх обмежень на збагачення урану. Це спричинило великі занепокоєння у світі, адже Іран повернувся до збагачення урану до рівнів, які значно перевищують дозволені, та відновив діяльність на фордовському об’єкті.
Та протягом цього часу Іран все ж продовжує співпрацювати з МАГАТЕ, що забезпечує контроль за його ядерними об'єктами. Це важливо, адже впроваджений механізм дозволяє виявити будь-які спроби Ірану розвивати програму для військових цілей.
Історичний контекст іранської ядерної програми, яка розпочалася в 1950-х роках, демонструє як технології, що спочатку призначалися для мирних цілей, можуть стати предметом глобального занепокоєння. Сьогодні Іран стикається з труднощами в реалізації своїх цілей щодо ядерної енергетики через обмежені запаси урану і шукає можливості для розширення своїх ресурсів на міжнародному ринку.
Незважаючи на труднощі та сумніви, JCPOA продовжує залишатися важливою угодою, що дозволяє обмежити воєнні амбіції іранської ядерної програми. Сподіваємося, що відповідальні рішення дозволять вирішити це питання мирним шляхом, адже світ, який знає силу ядерної зброї, повинен вчасно стримувати її поширення.
Іранська ядерна угода залишає сподівання на мирне вирішення конфліктів, але виклики досі актуальні та небезпечні.
Іран продовжує порушувати умови угоди, що ставить під загрозу глобальну безпеку і свідчить про недовіру до міжнародних механізмів.
Співпраця Ірану з МАГАТЕ є важливим кроком для контролю ядерної програми та збереження глобальної безпеки.
Продовження діалогу між сторонами може стати ключем до стабільної ситуації в регіоні та покращення міжнародних відносин.