У серпні 2024 року Збройні Сили України (ЗСУ) провели низку операцій у Курській області Росії, спрямованих на знищення трьох стаціонарних мостів через річку Сейм. Ці мости були критично важливими для постачання російських сил у Глушковському районі, що межує з рікою на півночі та українсько-російським кордоном на півдні. Після знищення мостів російські військові були змушені встановити понтонні переправи, одна з яких також була уражена українськими силами 19 серпня.
Операція в Курській області – частина більш масштабного стратегічного плану створити буферну зону на російській території. Станом на середину серпня українські війська контролювали вже понад 1260 квадратних кілометрів і 93 населені пункти в регіоні. Метою операції є розширення зони контролю та просування далі на північ уздовж річки Сейм, що потенційно загрожує стратегічному шосе між Курськом і Рильськом. Це ставить російське керівництво перед дилемою: продовжувати наступ у Донбасі чи перекидати сили для протидії українському просуванню в Курськ.
20 листопада 2024 року ЗСУ здійснили значний ракетний удар з використанням британських ракет Storm Shadow по військових об'єктах у Курській області. Удар мав на меті відповісти на ймовірне використання Росією північнокорейських військ, хоча це не підтверджено російськими чи американськими джерелами. Ракети вразили маєток 19-го століття в районі Мар'їно, де розташований санаторій Адміністрації президента Росії. У результаті удару загинули 18 російських військових, ще 33 отримали поранення, включаючи трьох з Північної Кореї.
Українські сили, зокрема 95-та окрема десантно-штурмова бригада, продовжують атаки на російські цілі в Курській області. Вони знищили декілька одиниць транспортних засобів та обладнання супротивника, включаючи укриття та пункт запуску безпілотників. Ці дії є частиною постійних зусиль з руйнування російських військових можливостей і просування українських стратегічних цілей.
Операції ЗСУ в Курську значно вплинули на російське військове планування і розподіл ресурсів. Російські військові намагалися зміцнити свої позиції і протидіяти українському наступу, але зазнали значних втрат – понад 1700 особового складу та близько 200 одиниць техніки за один день. Це змусило російське керівництво переглянути свої пріоритети, можливо, відволікаючи ресурси з інших фронтів, таких як Донбас.
Отже, дії ЗСУ в Курській області створили стратегічну дилему для Росії, змусивши їх балансувати між підтримкою наступу в Донбасі та реагуванням на українські просування у Курську. Це тисне на російське військове керівництво та викликає питання про життєздатність їхньої поточної стратегії.
Дії ЗСУ в Курську суттєво змінюють хід війни, змушуючи Росію шукати нові підходи до оборони.
Дії ЗСУ в Курському напрямку демонструють ефективність стратегії, змушуючи Росію переосмислити свої військові пріоритети.
Дії ЗСУ в Курську вражаючі! Росія змушена переглядати свої стратегії і це відкриває нові можливості для України.
Не варто перебільшувати значення атак в Курську, ситуація залишається складною, і Росія має резерви для протидії.
ЗСУ вчергове демонструють ефективність. Важливо, щоб міжнародна спільнота підтримувала Україну в цих зусиллях.
Операції в Курську свідчать про зміну балансу сил. Україна поступово здобуває стратегічні переваги у конфлікті.