Падіння Асада: нова геополітика Близького Сходу

В останні дні новини з Близького Сходу приголомшили світ. 8 грудня 2024 року сирійські повстанці оголосили про окупацію столиці Дамаск та падіння уряду президента Башара Асада. І хоча точна доля Асада залишається невідомою, поширюються чутки про його втечу з країни на російському літаку Іл-76Т.

З листопада 2023 року повстанці ведуть активні військові дії проти урядових сил і за цей час захопили контроль над кількома важливими містами та провінціями, включаючи Алеппо, Ідліб, Хаму та Дараа. Їхня наступальна операція призвела до захоплення десятків населених пунктів і наближення до окраїн великих міст, таких як Алеппо та Хомс.

Реакція Ізраїлю була миттєвою. Збройні сили Ізраїлю перетнули буферну зону та увійшли на територію Сирії, готові відповісти на потенційні загрози з боку повстанців. На Голанських висотах, стратегічно важливій ділянці, були посилені заходи безпеки: створені контрольно-пропускні пункти, прилеглі райони оголошені закритими військовими зонами, а школи в декількох друзьких селах припинили свою роботу.

Наслідки падіння режиму Асада виходять за межі внутрішньосирійського конфлікту, відображаючи ширші зміни в геополітичній динаміці на Близькому Сході. Зокрема, це стосується впливу Ірану, який був основним союзником Асада. Останні події змусили Іран евакуювати своїх представників з Сирії, водночас Ізраїль насторожено спостерігає за можливим зростанням впливу протурецьких ісламістських груп на північ від своїх кордонів.

На міжнародній арені ситуація в Сирії викликала низку реакцій. Росія, незважаючи на підтримку Асадового режиму, стикнулась із неприємностями та навіть звільнила командувача своїх сил у Сирії. Тим часом, США продовжують здійснювати авіаудари по цілях у східній частині країни. У свою чергу, Україна, критикує дії Росії та Ірану, звинувачуючи їх у погіршенні безпекової ситуації в Сирії.

Ці події означають новий етап у бурхливій історії Сирії та підкреслюють складність меж і союзництв, які формуються у цьому нестабільному регіоні.